Журналістика І ШІ: Як Використовувати І Маркувати, Чи Замінить Машина Людину, Які Ризики Несуть Технології?

Player FM - Internet Radio Done Right

Added two years ago

المحتوى المقدم من Детектор медіа. يتم تحميل جميع محتويات البودكاست بما في ذلك الحلقات والرسومات وأوصاف البودكاست وتقديمها مباشرة بواسطة Детектор медіа أو شريك منصة البودكاست الخاص بهم. إذا كنت تعتقد أن شخصًا ما يستخدم عملك المحمي بحقوق الطبع والنشر دون إذنك، فيمكنك اتباع العملية الموضحة هنا https://ar.player.fm/legal.

TechSurge: Deep Tech VC Podcast

1
Understanding the Elegant Math Behind Modern Machine Learning 1:14:43

منذ 9 أيام1:14:43

التشغيل لاحقا

قوائم

إعجاب

احب

1:14:43

Artificial intelligence is evolving at an unprecedented pace—what does that mean for the future of technology, venture capital, business, and even our understanding of ourselves? Award-winning journalist and writer Anil Ananthaswamy joins us for our latest episode to discuss his latest book Why Machines Learn: The Elegant Math Behind Modern AI . Anil helps us explore the journey and many breakthroughs that have propelled machine learning from simple perceptrons to the sophisticated algorithms shaping today’s AI revolution, powering GPT and other models. The discussion aims to demystify some of the underlying mathematical concepts that power modern machine learning, to help everyone grasp this technology impacting our lives–even if your last math class was in high school. Anil walks us through the power of scaling laws, the shift from training to inference optimization, and the debate among AI’s pioneers about the road to AGI—should we be concerned, or are we still missing key pieces of the puzzle? The conversation also delves into AI’s philosophical implications—could understanding how machines learn help us better understand ourselves? And what challenges remain before AI systems can truly operate with agency? If you enjoy this episode, please subscribe and leave us a review on your favorite podcast platform. Sign up for our newsletter at techsurgepodcast.com for exclusive insights and updates on upcoming TechSurge Live Summits. Links: Read Why Machines Learn, Anil’s latest book on the math behind AI https://www.amazon.com/Why-Machines-Learn-Elegant-Behind/dp/0593185749 Learn more about Anil Ananthaswamy’s work and writing https://anilananthaswamy.com/ Watch Anil Ananthaswamy’s TED Talk on AI and intelligence https://www.ted.com/speakers/anil_ananthaswamy Discover the MIT Knight Science Journalism Fellowship that shaped Anil’s AI research https://ksj.mit.edu/ Understand the Perceptron, the foundation of neural networks https://en.wikipedia.org/wiki/Perceptron Read about the Perceptron Convergence Theorem and its significance https://www.nature.com/articles/323533a0…

Медіуми « »
Журналістика і ШІ: як використовувати і маркувати, чи замінить машина людину, які ризики несуть технології? — Аліна Елєвтєрова

منذ عام واحد 20:57

MP3•منزل الحلقة

У випуску — про виклики та можливості, що приносить штучний інтелект у медіаіндустрію.

В епоху стрімкого розвитку технологій питання впливу штучного інтелекту на журналістику стає дедалі актуальнішим. Чи варто журналістам побоюватися конкуренції зі сторони нейромереж? Або ж ШІ стане незамінним помічником, що полегшить створення контенту? Як сучасні медіа вже сьогодні використовують можливості штучного інтелекту та які зміни це приносить у роботу редакцій — про все це ведуча подкасту «Медіуми» Наталя Соколенко поговорила з Аліною Елєвтєровою, експерткою з цифрової безпеки ГО «Інтерньюз-Україна».

А також про світові тенденції регулювання ШІ та перші кроки України в цьому напрямку, як використання ШІ може автоматизувати рутинні процеси та чи варто позначати контент, створений нейромережею?

00:00 Чи може ШІ витіснити журналістику як професію?

03:14 «Хотілося б бути в ідеальному світі, де нейромережі не будуть замінювати людей, а допомагати їм»;

06:45 «Чим бідніша людина, тим більше часу вона проводить в соцмережах»;

08:02 Рерайт, SEO-оптимізація, генерація ілюстративних матеріалів: для чого і як можна використовувати ШІ журналістам?

12:12 «Використання нейромереж створює виклики, до яких ніхто не був готовий»;

14:13 Як верифікувати інформацію в умовах засилля згенерованого ШІ контенту?

16:06 «Вороги використовують ШІ як зброю. Як і будь-який елемент прогресу».

87 حلقات

#Політика #Обговорення Новин #Новини #Кіно #Детектор медіа

Медіуми

Журналістика і ШІ: як використовувати і маркувати, чи замінить машина людину, які ризики несуть технології? — Аліна Елєвтєрова

Медіуми

published منذ عام واحد

MP3•منزل الحلقة

У випуску — про виклики та можливості, що приносить штучний інтелект у медіаіндустрію.

00:00 Чи може ШІ витіснити журналістику як професію?

03:14 «Хотілося б бути в ідеальному світі, де нейромережі не будуть замінювати людей, а допомагати їм»;

06:45 «Чим бідніша людина, тим більше часу вона проводить в соцмережах»;

12:12 «Використання нейромереж створює виклики, до яких ніхто не був готовий»;

14:13 Як верифікувати інформацію в умовах засилля згенерованого ШІ контенту?

16:06 «Вороги використовують ШІ як зброю. Як і будь-який елемент прогресу».

87 حلقات

#Політика #Обговорення Новин #Новини #Кіно #Детектор медіа

كل الحلقات

Медіуми

1
Критичне мислення в епоху TikTok. Як журналісти вчать підлітків медіаграмотності. Анастасія Шуплат 18:15

منذ 18 hours18:15

18:15

У випуску — про те, як гейміфікація та соцмережі можуть стати союзниками у боротьбі з фейками. Зображення Проєкт «Вартові правди» — унікальна ініціатива ГО «Детектор медіа», що допомагає журналістам із прифронтових регіонів опановувати педагогічні навички та навчати підлітків медіаграмотності. Чи можуть підлітки навчати своїх батьків медіаграмотності? Як навчити підлітків критично мислити та відрізняти правду від маніпуляцій? Які методи й лайфхаки допоможуть зробити навчання цікавим і захопливим для школярів? Про все це ведучі подкасту «Медіуми» Наталя Соколенко та Вадим Міський поговорили з Анастасією Шуплат , освітньою дизайнеркою, лекторкою проєкту «Вартові правди». А також про ключові методи взаємодії з молоддю, особливості навчання у цифрову епоху та секрети, які допоможуть зацікавити школярів у важливій темі критичного мислення. 00:00 «Навчання підлітків — дуже цікавий процес, підлітки — це особлива аудиторія»; 04:22 «В суспільстві існує багато упереджень щодо підлітків»; 06:12 «Ми розбиралися, які психологічні особливості характерні для кожної вікової групи»; 08:50 «Соцмережі — найкращі друзі підлітків, і вони впливають на те, як вони сприймають інформацію»; 11:07 «Важливо не просто донести інформацію, а зробити це цікаво»; 14:39 «Критичне мислення — це не те, з чим ми народжуємося. Це те, до чого ми приходимо в процесі життя».…

Медіуми

1
«Смартфони на уроці? Так!». Як зробити навчання медіаграмотності цікавим. Тетяна Матичак 20:42

منذ 10 أيام20:42

20:42

У випуску — про те, чи готові вчителі самі критично мислити, як боротися з упередженнями в освіті та чи є шанс, що наступне покоління українців буде медіаграмотним настільки, що анонімні телеграм-канали втратять свою популярність. Чи всі українські школярі знають, як відрізнити фейк від правди? Чому деякі учні, закінчуючи школу, жодного разу не чули про медіаграмотність? І чи справді сучасні учні можуть навчати дорослих орієнтуватися в інформаційному просторі? Про все це ведучі подкасту «Медіуми» Наталя Соколенко та Вадим Міський поговорили з Тетяною Матичак , медіатренеркою, фахівчинею з протидії пропаганді та маніпуляціям. А також про те, як змінилися підходи до викладання медіаграмотності, чому інтеграція цієї навички у стандартні предмети ефективніша за факультативи та наскільки важливо критично оцінювати навіть те, що викладають у школі. 00:00 «Учні, які брали участь у нашому проєкті, відрізняються тим, що вони постійно ставлять запитання»; 04:20 «Ми вирішили не запроваджувати окремий предмет, а інтегрувати завдання в наявні курси»; 05:44 «Ми зробили наші завдання сучасними: учні використовують смартфони для їх виконання»; 07:34 «Шкільна навчальна програма орієнтована на читання лекцій, виконання конкретних завдань і перевірку»; 08:46 «Батьки зацікавлені в нашому проєкті більше, ніж учителі»; 10:00 «Ми даємо вчителям найважливіші базові поняття»; 13:50 «Таку програму можна впровадити в усіх школах»; 17:40 «Це покоління виховуватиме не лише молодше, а й старше, тому що не лише батьки впливають на дітей, а й діти — на батьків». The podcast "Mediums" was recorded by Detector Media as part of a project in partnership with UNESCO and with the support of Japan. The authors are responsible for the selection and presentation of the facts contained in this publication. The views expressed are solely those of the authors and do not necessarily reflect the position of UNESCO or Japan. Подкаст «Медіуми» був записаний / створений «Детектором медіа» в межах проєкту у партнерстві з ЮНЕСКО та за підтримки Японії. Автори несуть відповідальність за вибір і подання фактів, наведених у цьому подкасті. Висловлені погляди належать винятково авторам і не обов’язково відображають позицію ЮНЕСКО чи Японії.…

Медіуми

1
«Усе, що ми бачимо й чуємо, може бути підробкою», — Олена Чуранова 21:21

منذ 24 يومًا21:21

21:21

У випуску — про методи й інструменти викриття фейків, що створені штучним інтелектом. Штучний інтелект усе глибше проникає в наше життя — і не лише як корисний інструмент, а і як зброя дезінформації. Чому вигадані «брати-близнюки», «щасливі пари» та «сумні солдати», що просять їх привітати, стають вірусними? Як працюють алгоритми фейсбуку й тіктоку, які сприяють поширенню дезінформації? А головне — якими інструментами користуватися, щоб не стати жертвою інформаційних маніпуляцій? Про все це ведучі подкасту «Медіуми» Наталя Соколенко та Вадим Міський поговорили з Оленою Чурановою , редакторкою та фактчекеркою проєкту StopFake.org. 00:00 «Люди, на жаль, усе одно вітають вигаданих осіб»; 03:48 «Соцмережі не тупі. Це бізнес-компанії. І ми для них — товар»; 04:47 «ШІ-інструменти ще не досягли такої якості, щоб зробити підробки абсолютно реалістичними»; 08:42 «Раніше, якщо ти бачив щось на власні очі — це означало, що це правда. Сьогодні ми так сказати не можемо»; 11:20 «Треба готуватися до того, що все, що ми бачимо й чуємо, може бути підробкою»; 12:26 «70% українців отримують новини з телеграму. Це небезпечно»; 14:07 «Шахраї використовують ШІ для створення підробних фото, на яких українцям начебто роздають гуманітарну допомогу»; 19:10 «Інструменти дуже прості у використанні, а ми стоїмо перед складними викликами». The podcast "Mediums" was recorded by Detector Media as part of a project in partnership with UNESCO and with the support of Japan. The authors are responsible for the selection and presentation of the facts contained in this publication. The views expressed are solely those of the authors and do not necessarily reflect the position of UNESCO or Japan. Подкаст «Медіуми» був записаний / створений «Детектором медіа» в межах проєкту у партнерстві з ЮНЕСКО та за підтримки Японії. Автори несуть відповідальність за вибір і подання фактів, наведених у цьому подкасті. Висловлені погляди належать винятково авторам і не обов’язково відображають позицію ЮНЕСКО чи Японії.…

Медіуми

1
«Пульт керування медіаспоживанням — у наших руках», — Олена Тараненко 38:01

منذ 5 weeks38:01

38:01

У випуску — про те, як захистити себе від медіатравми та не стати жертвою інформаційного перенавантаження. Як зберегти емоційну рівновагу, коли кожен день наповнений тривожними новинами? Чи можливо навчитися споживати медіаконтент без шкоди для власного психічного здоров’я? Чому медіатравма стала невидимим, але серйозним викликом для українців? Про все це ведучі подкасту «Медіуми» Наталя Соколенко та Вадим Міський поговорили з Оленою Тараненко, співавторкою посібника «7 кроків до здорового медіаспоживання під час війни». А також про те, чи можна «вакцинуватися» від інформаційного стресу та чи справді медіадетокс — це ефективний спосіб самозахисту. Окрему увагу було приділено посібнику для вчителів «Сім кроків до здорового медіаспоживання під час війни», який є практичним інструментом для навчання. У ньому ви знайдете практичні рекомендації, як організувати свій інформаційний простір, уникати медіатравми та розвивати критичне мислення. Завантажити посібник можна за покликанням . 00:00 «Окрім усього негативного, що відбувається у нашому житті, медіа додають ще один потужний фактор стресу»; 04:32 «Це не підручник із теорією — у ньому немає жодного теоретичного розділу»; 07:51 «Учні почали стежити за новинами. Для підлітків ця сфера раніше не була такою актуальною»; 09:48 «Медіаграмотність — один із найдієвіших інструментів у боротьбі з медіатравмою»; 12:15 «У посібнику немає підходу, що ваша реакція на медіатравму — неправильна»; 13:03 «Наше медіаполе і медіаспоживання є надзвичайно хаотичним»; 15:03 «Реакції, які є шкідливими та найбільше просувають нас до медіатравми, — медіазалипання та повне ігнорування»; 18:13 «Медіа можуть і мають бути ресурсом»; 20:38 «Дуже важливо помітити, коли починаєш скочуватися до нуля і допомогти собі ще в “жовтій зоні”»; 23:54 «Якщо ви обираєте вправу з селфі, дайте дітям тему для фото, але ніколи не вказуйте ракурс»; 27:45 «Наше життя можна і потрібно наповнювати певними ритуалами, але важливо дотримуватися ритмічності й системності»; 30:02 «Заплануйте своє медіаспоживання»; 33:29 «Орієнтуйтеся на “маяки” — ті медіа, які підсилюють вас». Дата запису подкасту: 15.01.2025 р. The podcast "Mediums" was recorded by Detector Media as part of a project in partnership with UNESCO and with the support of Japan. The authors are responsible for the selection and presentation of the facts contained in this publication. The views expressed are solely those of the authors and do not necessarily reflect the position of UNESCO or Japan. Подкаст «Медіуми» був записаний / створений «Детектором медіа» в межах проєкту у партнерстві з ЮНЕСКО та за підтримки Японії. Автори несуть відповідальність за вибір і подання фактів, наведених у цьому подкасті. Висловлені погляди належать винятково авторам і не обов’язково відображають позицію ЮНЕСКО чи Японії.…

Медіуми

1
«Майже кожна соцмережа з часом перетворюється на “бадьору помийку”», — Андрій Пилипенко 20:37

منذ 6 weeks20:37

20:37

У випуску — про підсумки 2024 року: ключові теми, якими маніпулювала російська пропаганда. Як у 2024 році російська пропаганда намагалася маніпулювати суспільною думкою? Які наративи залишаються незмінними протягом багатьох років? Чому маніпулятивні повідомлення так легко знаходять відгук серед виснаженого війною українського суспільства? Про все це ведучі подкасту «Медіуми» Наталя Соколенко та Вадим Міський поговорили з Андрієм Пилипенком , аналітиком ГО «Детектор медіа». А також про закриття компанією Meta своєї фактчекерської програми: чи створить відмова від співпраці з фактчекерами ризики для боротьби з фейками та чи потрібне втручання влади для боротьби з анонімними телеграм-каналами? 00:00 «Теми й наративи, які використовують роспропагандисти, залишаються відносно стабільними»; 05:20 «Минулого року ми побачили й багато нового»; 08:13 «Відвертою брехнею дуже важко вплинути на свідомість українців»; 10:00 «З початку війни держава комунікувала з громадянами через Telegram. Тоді не визнавали настільки серйозно загрозу російської пропаганди»; 13:25 «Маючи TikTok або Telegram на комп’ютері, а не на телефоні, ви будете проводити там менше часу»; 15:00 «Після заяв Цукерберга про зміну підходів до модерування контенту — феномен, як фактчекінг, фактично було поставлено під сумнів»; 17:08 «Нам потрібно говорити про певне публічне державне регулювання соцмереж».…

Медіуми

1
Технологія ШІ розвивається. «Визначати штучно згенеровані зображення стає дедалі складніше», — Оксана Полулях 33:29

منذ 8 weeks33:29

33:29

У випуску — про те, як штучний інтелект створює нову реальність, яка одночасно вражає своїми можливостями та викликає тривогу через потенційні загрози. Чому штучний інтелект став універсальним інструментом для навчання, роботи, творчості й розваг, але водночас може бути використаний для маніпуляцій та дезінформації? Які виклики стоять перед українцями в умовах війни, коли маніпулятивний контент створюється з метою дестабілізації суспільства? Як розпізнати небезпеку у постах і відео, які виглядають невинно, але приховують маніпулятивний задум? Про все це ведучі подкасту «Медіуми» Наталя Соколенко та Вадим Міський поговорили з Оксаною Полулях, фактчекеркою проєкту StopFake.org. А також про те, як фейкові сторінки у соцмережах стають інструментом для збору аудиторії, яка згодом піддається впливу пропаганди та чому технології генеративного ШІ вже стали частиною сучасного інформаційного простору. 00:00 «Ми спостерігаємо засилля контенту, створеного штучним інтелектом, у соціальних мережах»; 06:27 «До війни ми не зустрічалися з зображеннями чи відео, згенерованими штучним інтелектом, зараз ми бачимо такий контент щодня»; 08:10 «ШІ може бути як корисним, так і небезпечним»; 12:10 «Блогери-антивакцинатори відкрито не поширюють російську дезінформацію, проте вкидають маніпулятивну інформацію»; 13:49 «У нейромереж найкраще виходить малювати обличчя людей. Їхня база даних складається з величезних масивів зображень людей»; 16:45 «Технологія розвивається. Визначати штучно згенеровані зображення стає дедалі складніше»; 18:30 «Уважно дивіться на деталі, саме вони видають згенеровані зображення»; 20:30 «Детектори ШІ не завжди працюють. Вони можуть бути додатковим інструментом»; 24:22 «Уперше українці масово зіштовхнулися з дипфейк-відео у березні 2022 року»; 27:44 «Рано чи пізно на національному рівні доведеться регулювати використання ШІ»; 29:32 «Ми спостерігаємо насичення інформпростору зображеннями, згенерованими ШІ — це розмиває реальність». The podcast "Mediums" was recorded by Detector Media as part of a project in partnership with UNESCO and with the support of Japan. The authors are responsible for the selection and presentation of the facts contained in this publication. The views expressed are solely those of the authors and do not necessarily reflect the position of UNESCO or Japan. Подкаст «Медіуми» був записаний / створений «Детектором медіа» в межах проєкту у партнерстві з ЮНЕСКО та за підтримки Японії. Автори несуть відповідальність за вибір і подання фактів, наведених у цьому подкасті. Висловлені погляди належать винятково авторам і не обов’язково відображають позицію ЮНЕСКО чи Японії.…

Медіуми

1
«Клікбейт перетворюється на бізнес». Катерина Городнича 17:54

منذ 10 weeks17:54

17:54

У випуску — про те, як клікбейт став бізнесом у глобальному медіапросторі та чому в Україні його вплив особливо небезпечний. Ютуб планує посилювати контроль за клікбейтними заголовками й обкладинками до відеороликів. Першою країною, де запровадять оновлення, стане Індія. Чому провокаційні заголовки викликають настільки сильні емоції, що змушують нас натискати на них знову і знову? Чи дійсно вони несуть реальну загрозу для психічного здоров’я українців? Про все це ведуча подкасту «Медіуми» Наталя Соколенко поговорила з Катериною Городничою , журналісткою медіатаблоїда «Антоніна». А також про те, чому великі медіа не поспішають відмовлятися від клікбейту, навіть якщо це суперечить їхнім цінностям, чи можливо використати штучний інтелект для боротьби з цим явищем і як українцям навчитися розрізняти маніпуляції у медіапросторі. 00:00 «Клікбейт — це заголовок, який насамперед викликає емоції»; 04:18 «Клікбейт перетворюється на бізнес»; 05:48 «Емоцію можна викликати по-різному, а особливо провокативно-негативну»; 08:20 «Клікбейт буває не тільки про “всі помремо”, а й про “завтра перемога”»; 11:05 «Завжди буде споживач подібного контенту»; 13:47 «Мій рецепт — бути скептичним завжди».…

Медіуми

1
Старі паролі — нові проблеми! Чому кожен має піклуватися про цифрову грамотність. Павло Бєлоусов 30:03

منذ 11 weeks30:03

30:03

У випуску — про те, чому цифрова безпека — це особиста відповідальність кожного, а медіаграмотність неможлива без цифрової грамотності. За результатами аналітичного звіту Українського інституту медіа та комунікації більшість людей старшого віку не приділяють уваги встановленню паролів в інтернеті та на своїх електронних пристроях. Натомість вони зазначають, що їм «немає чого приховувати», якщо це не стосується безпосередньо їхньої фінансової безпеки. Як базові навички безпеки в інтернеті можуть захистити вас від фінансових втрат і репутаційних ризиків, чому старі паролі та нехтування двофакторною автентифікацією можуть коштувати значно більше, ніж здається на перший погляд і як старі облікові записи можуть стати загрозою вашій репутації? Про все це ведучі подкасту «Медіуми» Наталя Соколенко та Вадим Міський поговорили з Павлом Бєлоусовим , експертом із питань цифрової безпеки в Nadiyno.org. 00:00 «Якщо говорити про ефективні навички медіаграмотності, то вони не можуть існувати без цифрової грамотності»; 02:40 «Ви можете бути класним журналістом, але якщо не дотримуєтеся правил цифрової безпеки — це може вплинути на вашу репутацію»; 03:56 «Коли облікові записи створювалися давно, підхід до їх захисту міг бути далеко не найкращим»; 06:12 «Для журналістів атаки будуть більш вузькоспрямованими, щоб їх важче було розпізнати»; 08:05 «Телеграм, який ти використовуєш для спілкування, запитує доступ до контактів»; 11:46 «Існує думка нібито “все сканується, все дивляться” — це не зовсім правда»; 14:10 «У цифровому світі практично все можна монетизувати»; 16:51 «Не можна перекласти питання безпеки на когось, на третю сторону»; 19:25 «Ми трансформувалися. Подобається нам це чи не подобається, ти мусиш адаптуватися»; 21:17 «Деякі люди думають, що створити сайт — це щось складне. Це зовсім не так»; 25:50 «Ви повинні витратити три хвилини на перевірку інформації, але це зекономить вам час і гроші. Це інвестиція у власну безпеку»; 27:29 «Я тестував ChatGPT на фішингових листах — досить непогано їх розпізнає». The podcast "Mediums" was recorded by Detector Media as part of a project in partnership with UNESCO and with the support of Japan. The authors are responsible for the selection and presentation of the facts contained in this publication. The views expressed are solely those of the authors and do not necessarily reflect the position of UNESCO or Japan. Подкаст «Медіуми» був записаний / створений «Детектором медіа» в межах проєкту у партнерстві з ЮНЕСКО та за підтримки Японії. Автори несуть відповідальність за вибір і подання фактів, наведених у цьому подкасті. Висловлені погляди належать винятково авторам і не обов’язково відображають позицію ЮНЕСКО чи Японії.…

Медіуми

1
«У кожній освітній програмі має бути компонент медіаграмотності», — Оксана Волошенюк 20:50

منذ 12 weeks20:50

20:50

У випуску — про те, як українські діти в школі опановують навички критичного мислення, що допоможуть їм у житті. Як медіаграмотність інтегрується у шкільні програми — від дошкільної освіти до профільних курсів, чому це не лише предмет, а спосіб формувати відповідальних людей і як навіть на уроках фізкультури вчать розрізняти фейкову та достовірну інформацію. Про все це ведуча подкасту «Медіуми» Наталя Соколенко поговорила з Оксаною Волошенюк, медіаексперткою, експерткою «Академії української преси». 00:00 «Медіаграмотність сьогодні інтегрована в усі освітні курси — як освітня компонента»; 04:00 «Коли ми працювали над стандартом, ми заклали в нього роботу з джерелами інформації»; 07:04 «Медіаграмотність — це концепція розширеної грамотності»; 08:52 «На всіх предметах — від мистецтва до громадянської освіти — тренують “мускул” медіаграмотності»; 11:40 «Уміння побачити багатогранність, а не лише перший план — це саме те, що дає медіаграмотність»; 13:28 «Зацікавленість у вивченні ШІ серед учительства в освітній сфері — неймовірна»; 16:13 «З початку повномасштабного вторгнення 40 тисяч вчителів пішли з професії»; 17:35 «У кожній освітній програмі, яку створюють автори, має бути компонент медіаграмотності»; 18:20 «Якщо раніше недостовірна інформація могла коштувати нам грошей чи репутаційних втрат, то зараз — це життя». The podcast "Mediums" was recorded by Detector Media as part of a project in partnership with UNESCO and with the support of Japan. The authors are responsible for the selection and presentation of the facts contained in this publication. The views expressed are solely those of the authors and do not necessarily reflect the position of UNESCO or Japan. Подкаст «Медіуми» був записаний / створений «Детектором медіа» в межах проєкту у партнерстві з ЮНЕСКО та за підтримки Японії. Автори несуть відповідальність за вибір і подання фактів, наведених у цьому подкасті. Висловлені погляди належать винятково авторам і не обов’язково відображають позицію ЮНЕСКО чи Японії.…

Медіуми

1
Як «24 канал» озвучує новини за допомогою ШІ та розвиває диджитал-проєкти. Денис Зеленов 27:44

منذ 13 weeks27:44

27:44

Диджитал-директор «24 каналу» — про штучний інтелект, ключові платформи для «24 каналу», клікбейтні заголовки та російських «опозиціонерів». «24 канал» став першим медіа в Україні, яке впровадило аудіоновини з синтезом голосу на основі реальної ведучої. Як це працює? Чому редакція довіряє штучному інтелекту, але не автоматизує процес повністю? Чому ведуча Катерина Соляр довірила свій голос для новин — про все це ведучі подкасту «Медіуми» Наталя Соколенко та Вадим Міський поговорили з Денисом Зеленовим , диджитал-директором «24 каналу». А також про російських «опозиціонерів» у ефірі, що насправді стоїть за клікбейтними заголовками та де проходить червона лінія редакційної етики. Як змінюється медіаполітика під час війни, чи готові глядачі до відповідального споживання інформації? 00:00 «Від ідеї до впровадження ШІ-озвучення новин голосом ведучої минуло більше рік»; 04:23 «Google не дуже схвально ставиться до контенту, який створений чи відредагований штучним інтелектом»; 06:32 «Людина слухає й читає різні новини одночасно»; 07:31 «Аудиторія озвучених новин не відрізняється від тих, хто приходить їх читати»; 08:49 «В YouTube є ціль — стати номером один удома, у вітальні»; 12:18 «До 2020 року ми використовували YouTube, як архів телебачення»; 14:02 Про клікбейт: «Якщо ти приходиш на певну платформу, то починаєш грати за її правилами»; 17:45 Про російських «опозиціонерів»: «Є Кац, який ніби теж виїхав, але постійно демонструє свої імперські амбіції»; 22:00 «В Україні ефірне радіо слухають дуже багато. І охоплення рекламних кампаній на радіостанціях можуть бути масштабнішими, ніж на телебаченні»; 24:10 Про верифікацію каналу в WhatsApp: «Це допомагає вибудовувати меседж на противагу Telegram, що це надійна й захищена платформа».…

Медіуми

1
Підлітки проти фейків: як проєкт «ПРУФ» змінює медіаграмотність в Україні. Анна-Вероніка Краснопольська 22:41

منذ 13 weeks22:41

22:41

У випуску — про підлітковий проєкт, що об’єднав гейміфікацію, науку й реальну боротьбу з фейками. «ПРУФ», підліткова редакція українських фактчекерів, — проєкт для підлітків, у якому сто старшокласників навчаються спростовувати дезінформацію у провідних медіатренерів України. Як залучити молодь до боротьби з інформаційною пропагандою, розвивати навички фактчекінгу через гейміфікацію, чому проєкти, орієнтовані на підлітків, можуть змінити інформаційний ландшафт України? Про все це ведуча подкасту «Медіуми» Наталя Соколенко поговорила з Анною-Веронікою Краснопольською , керівницею науково-популярного видання «Куншт». А також про те, як підлітки реагують на фейки, як розпізнати інформаційні загрози й перетворити їх на навчальні кейси та чи здатні підлітки впливати на своїх батьків і змінювати сімейні інформаційні звички? 00:00 «Треба фокусуватися на підлітках — через них можна впливати й на їхніх батьків, бабусь, дідусів»; 05:40 «Не всі розуміють, що телеграм — це не медіа. Новини, які там розміщують, треба перевіряти»; 09:08 «Мета проєкту — дати підліткам інструменти для протидії дезінформації, навчити їх працювати з інформацією»; 12:19 «Учасники дуже вмотивовані. Вони мають усі шанси стати змінотворцями»; 14:38 «Потрібне кроссекторальне партнерство зі школами»; 16:47 «У наших підлітків є внутрішній інтерес докопатися до суті»; 18:26 «Критичне мислення — це м’яз, який потрібно постійно тренувати»; 19:56 «Фінальний етап — це створення ПРУФ-клубів, осередків у громадах по всій території України». The podcast "Mediums" was recorded by Detector Media as part of a project in partnership with UNESCO and with the support of Japan. The authors are responsible for the selection and presentation of the facts contained in this publication. The views expressed are solely those of the authors and do not necessarily reflect the position of UNESCO or Japan. Подкаст «Медіуми» був записаний / створений «Детектором медіа» в межах проєкту у партнерстві з ЮНЕСКО та за підтримки Японії. Автори несуть відповідальність за вибір і подання фактів, наведених у цьому подкасті. Висловлені погляди належать винятково авторам і не обов’язково відображають позицію ЮНЕСКО чи Японії.…

Медіуми

1
Позиція «я нікому не вірю, бо всі брешуть» — абсолютно невиграшна. Марина Кафтан про критичне мислення як ключ до медіаграмотності 20:57

منذ 14 weeks20:57

20:57

У випуску про те, чому фейки — це не новий феномен, як виникли перші приклади маніпуляцій ще в Давньому Єгипті та чому критичне мислення — головна зброя проти інформаційних атак. Чому розвиток критичного мислення є основою для боротьби з фейками, й ані повна довіра до інформації, ані її повне заперечення не є ефективними підходами? Як захистити себе від інформаційних атак, підвищити свою інформаційну грамотність і навчитися відрізняти правду від вигадки? Про все це ведуча подкасту «Медіуми» Наталя Соколенко поговорила з Мариною Кафтан , медіатренеркою, авторкою програм із медіаграмотності для дітей і дорослих та авторкою книги «Історія брехні. Як ми обманюємося». А також про те, як емоції допомагають виявляти фейки, а реклама мікрокредитів може навчити медіаграмотності. 00:00 «Фейки, маніпуляції, пропаганда — це абсолютно не новонароджений феномен»; 04:04 «Позиція “я нікому не вірю, бо всі брешуть” — абсолютно невиграшна. Людина, яка так думає, ще більш вразлива до маніпуляцій»; 04:51 «11 принципів, які сформулював Геббельс, досі прекрасно працюють»; 07:56 «Коли ви дивитеся вечірні новини, ви отримуєте 20 сюжетів. Перевірити всі факти та твердження, які там прозвучали — нереально»; 10:19 «Підлітки обожнюють виявляти, що дорослі в чомусь помиляються»; 12:41 «Коли підлітки розуміють, що їх намагаються обдурити, а вони тепер не дадуться, — це працює прекрасно»; 14:39 «Зараз ми живемо в добу постправди»; 17:00 «У сучасних дітей надзвичайно низький рівень ерудиції. Це не дає їм можливості вийти за межі телевізора»; 18:11 «Я сподіваюся на підлітків, адже вони ще не мають ригідного мислення, зацементованих уявлень про світ чи усталених позицій». The podcast "Mediums" was recorded by Detector Media as part of a project in partnership with UNESCO and with the support of Japan. The authors are responsible for the selection and presentation of the facts contained in this publication. The views expressed are solely those of the authors and do not necessarily reflect the position of UNESCO or Japan. Подкаст «Медіуми» був записаний / створений «Детектором медіа» в межах проєкту у партнерстві з ЮНЕСКО та за підтримки Японії. Автори несуть відповідальність за вибір і подання фактів, наведених у цьому подкасті. Висловлені погляди належать винятково авторам і не обов’язково відображають позицію ЮНЕСКО чи Японії.…

Медіуми

1
«Україна — це країна заголовків. Люди не говорять далі заголовків», — Лідія Смола 25:42

منذ 15 weeks25:42

25:42

У випуску — про те, як алгоритми соцмереж підштовхують до емоційних рішень, чому «чорна п’ятниця» може бути пасткою для покупців і що робить нас легкою мішенню для інформаційних атак. Як цифровий тоталітаризм впливає на наше життя, чому важливо навчитися бачити за заголовками глибший контекст і як маніпуляції формують наше сприйняття реальності? Про все це ведуча подкасту «Медіуми» Наталя Соколенко поговорила з Лідією Смолою , експерткою з комунікацій, докторкою політичних наук та професоркою КПІ імені Ігоря Сікорського. А також про те, як розрізняти фейки й маніпуляції, протистояти інформаційним «гойдалкам» і захищати власну увагу. Чи можна довіряти інтуїції, коли йдеться про правдивість інформації та чому знання і професіоналізм нівелюються в сучасному суспільстві? 00:00 «Є певне нерозуміння поняття “медіаграмотність”»; 03:24 «Людина через відсутність культури взаємодії з інформацією все одно залишається переконаною, що “світ лайно”»; 04:34 «Маніпулювати можна будь-якою людиною»; 06:19 «Я певним чином використала алгоритми соціальних мереж»; 07:50 «Медіаграмотні люди розуміють, що можуть бути обдурені»; 09:37 «Україна — це країна заголовків. Люди не говорять далі заголовків»; 11:30 «Коли вас постійно розхитують, ви переходите від емоційного збудження до емоційної паніки»; 13:36 Що таке «чорна п’ятниця»; 15:02 «Правдива інформація може використовуватися як інструмент маніпуляції»; 16:50 «Медіа повинні відповідати за свої слова, а не просто збирати лайки»; 19:01 «Ми живемо у світі, де нівелювалися знання»; 19:47 «Головна мета роспропаганди — переконати, що правди взагалі не існує»; 21:40 «Якщо ви хочете впливати на своє життя — докладіть зусиль, щоб розуміти, як ви споживаєте інформацію». The podcast "Mediums" was recorded by Detector Media as part of a project in partnership with UNESCO and with the support of Japan. The authors are responsible for the selection and presentation of the facts contained in this publication. The views expressed are solely those of the authors and do not necessarily reflect the position of UNESCO or Japan. Подкаст «Медіуми» був записаний / створений «Детектором медіа» в межах проєкту у партнерстві з ЮНЕСКО та за підтримки Японії. Автори несуть відповідальність за вибір і подання фактів, наведених у цьому подкасті. Висловлені погляди належать винятково авторам і не обов’язково відображають позицію ЮНЕСКО чи Японії.…

Медіуми

1
«Штучний інтелект може стати союзником для кожного з нас», — Ольга Кравченко, «Фільтр» 20:02

منذ 16 weeks20:02

20:02

У випуску — про конференцію «Стійкі разом: розвиток медіаграмотності в Україні», стратегію та виклики медіаграмотності в Україні. У Києві відбулася конференція «Стійкі разом: розвиток медіаграмотності в Україні» , організована в межах Глобального тижня медіа- та інформаційної грамотності ЮНЕСКО, яка зібрала понад 200 учасників. Чому навички медіаграмотності — критично важливі у сучасному світі? Як розвивати штучний інтелект як союзника, а не загрозу? І як залучити молодих блогерів до відповідального створення контенту? Про все це ведуча подкасту «Медіуми» Наталя Соколенко поговорила з Ольгою Кравченко , керівницею Національного проєкту з медіаграмотності «Фільтр». А також про нові кроки у впровадженні медіаграмотності в освітні програми та майбутні ініціативи, які сприятимуть розвитку критичного мислення в Україні. 00:00 «Протидія дезінформації, стратегічні комунікації та розвиток медіаграмотності — три взаємодоповнювальні компоненти, що не можуть існувати самостійно»; 04:58 «Ми всі зі смартфонами, кількість інформації, яку ми щодня отримуємо — неспівмірна з тим, що отримували наші предки»; 07:51 «Традиційні медіа втрачають довіру й дедалі більше впливу мають блогери, інфлюенсери»; 12:18 «Блогери мають аудиторію, а втрата аудиторії через кенселінг фактично означає втрату заробітку»; 14:18 «Штучний інтелект може стати союзником для кожного з нас»; 16:51 «Ми прагнемо, щоб тест із медіаграмотності став національною подією». The podcast "Mediums" was recorded by Detector Media as part of a project in partnership with UNESCO and with the support of Japan. The authors are responsible for the selection and presentation of the facts contained in this publication. The views expressed are solely those of the authors and do not necessarily reflect the position of UNESCO or Japan. Подкаст «Медіуми» був записаний / створений «Детектором медіа» в межах проєкту у партнерстві з ЮНЕСКО та за підтримки Японії. Автори несуть відповідальність за вибір і подання фактів, наведених у цьому подкасті. Висловлені погляди належать винятково авторам і не обов’язково відображають позицію ЮНЕСКО чи Японії.…

Медіуми

1
«У телеграмі переважно читають новинні агрегатори й блоги, а офіційні редакційні канали не читають», — Наталія Романишин, «Тексти» 29:05

منذ 17 weeks29:05

29:05

У випуску — про те, які техніки маніпуляції використовують різні телеграм-канали та чому деякі з них становлять загрозу інформаційній безпеці України. Редакція видання «Тексти» провела дослідження «Карусель емоцій», яке розкриває рівень маніпуляцій у найпопулярніших телеграм-каналах, що читають українці. Як навчають штучний інтелект виявляти маніпулятивні техніки? Чому багато телеграм-каналів обирають емоційний та агресивний стиль мовлення, а аудиторія охоче їх читає? І чи варто українцям довіряти всьому, що вони бачать у телеграмі? Про все це ведуча подкасту «Медіуми» Наталя Соколенко поговорила з Наталією Романишин , NLP-дослідницею видання «Тексти». 00:00 «Більшість інтернету — англомовна, українських матеріалів дуже мало. Через це ШІ-моделі мають обмежене уявлення про наш український контекст»; 03:18 «Ми “згодували” дані мовній моделі, щоб вона навчилася виявляти маніпуляції»; 04:55 «У нашій редакції більшість людей уміє програмувати, адже ми займаємося дата-журналістикою»; 06:13 «Люди в телеграмі переважно читають новинні агрегатори й блоги, а офіційні редакційні канали не читають»; 10:25 «Мова телеграму в більшості каналів значно відрізняється від мови інтернет-медіа. Вона більш різка, емоційна»; 12:43 «Люди схильні сприймати більш емоційний контент, ніж сухий і нейтральний»; 14:43 «“Труха” частіше маніпулює навантаженою емоційною мовою, щоб відвернути нашу увагу від чогось, що не хоче висвітлювати»; 19:29 «У проросійських телеграм-каналах рівень маніпулятивності складає від 70 до 100% — це дуже високий показник»; 21:32 «У деяких випадках використання емоційного забарвлення виправдане. Це відповідає реаліям війни»; 23:40 «Методи для маніпуляцій, ймовірно, можуть ставати складнішими. Це гра вдовгу»; 25:52 «Коли людям кажуть, що канал маніпулює або дезінформує, вони чують і далі читають, бо думають, що здатні самостійно це визначити».…

Медіуми

1
«Президент об’єктивно став головним медіа країни», — Дмитро Литвин, радник Зеленського з комунікацій 1:03:27

منذ 19 weeks1:03:27

1:03:27

Радник президента — про «Укрінформ», «УП», телемарафон та «офреки» для журналістів, про те, коли може бути готовим перший драфт внутрішнього Плану дій, як доводиться «тиснути» на посадових осіб, щоб вони все ж спілкувалися з медіа та інше. На початку вересня Володимир Зеленський призначив своїм радником із питань комунікацій Дмитра Литвина — колишнього аналітика програми «Подробиці тижня» телеканалу « Інтер» і блогера «Лівого берега», одного зі своїх спічрайтерів від початку повномасштабної війни. Вже за місяць після призначення Литвин «Українська правда » заявила про системний тиск на видання з боку Офісу президента, і зокрема, звинуватила саме Литвина в тому, що він цей тиск здійснює. І це не єдина заява з боку медіа про тиск з боку ОП, тож проблема має очевидно системний характер . Сам Дмитро Литвин каже , що звинувачення « УП » неконкретні й він не розуміє претензій із боку видання. Ведучі подкасту «Медіуми» Вадим Міський і Наталія Соколенко поговорили з Дмитром Литвином про те, чи існує в нього конфлікт з « Українською правдою », про те, які функції мають різні учасники комунікаційної команди Офісу Президента, як координується робота ОП з ключовими медіа, яким буде перший пункт внутрішнього Плану перемоги , про темники в « Укрінформі » та аудиторію телеграм-каналів. 00:00 Хто займається комунікаціями в Офісі Президента; 07:17 «Я сподіваюся, вдасться організувати окремий формат спілкування Президента з Суспільним»; 08:12 «Якщо мета — поспілкуватися з суспільством, треба дивитися, які є групи аудиторій і як їх краще досягти»; 12:43 «Мені не подобається приниження марафону, типу, що це “штучна історія”»; 14:08 «Марафон — інструмент воєнного часу, який має працювати протягом воєнного часу»; 19:45 «Я думаю, в телемарафоні наявність різних думок забезпечена»; 22:18 «Якщо вам потрібно запросити 20–30 осіб, ви вже змушені обирати, які медіа будуть присутні, а які — ні»; 26:55 «Телеграм-каналами — це окрема історія, і було помилкою змішувати їх із професійними журналістами і з фаховими медіа»; 28:17 «Анонімність телеграму — це проблема»; 32:00 «Просто сказати, що ми маємо закрити, піти, відключити телеграм — цього недостатньо»; 33:13 «Часто є несприйняття державних інституцій, тому що не вистачає реагування, комунікації, іноді просто розмови»; 34:45 «Президент доручив розробляти План внутрішніх дій, який може посилити Україну внутрішньо»; 40:09 «Через два тижні ми можемо очікувати на перший драфт документа»; 45:07 «Рішення ухвалюються завжди невеликим колом людей, бо людей-лідерів не так багато»; 47:18 «Було би всім непогано, якби в “Укрінформа“ зростала аудиторія»; 48:21 «Президент об'єктивно став головним медіа країни»; 49:59 «Я втомився пояснювати, що мені нецікаво, чим займається “Українська правда”»; 54:58 «До мене особисто “Українська правда” ніколи не зверталася»; 59:00 «Буває, що треба тиснути не для того, щоби медіа поставили запитання, а для того, щоб якась посадова особа все ж таки поспілкувалась з медіа».…

Медіуми

1
«Ми не можемо перекричати росіян дипломатично. Нам треба діяти іншими методами», — Зоя Красовська 24:12

منذ 21 weeks24:12

24:12

У випуску — про виклики, з якими стикаються українські дипломати, журналісти й експерти, коли намагаються пояснити свій контекст закордонній аудиторії. «Тонкощі перекладу» — новий подкаст, створений з метою розкрити особливості та виклики, пов’язані з адаптацією українського контексту для міжнародної аудиторії. Ведуча подкасту Зоя Красовська аналізує тонкощі міжкультурної комунікації та ділиться досвідом долання не лише мовних бар’єрів, але й перекладу культурних кодів. У випуску ведучі подкасту «Медіуми» Наталя Соколенко та Вадим Міський поговорили із Зоєю Красовською , аналітикинею медіа, авторкою подкасту «Тонкощі перекладу» про те, чому емоційна комунікація, яка працювала на початку повномасштабного вторгнення, сьогодні потребує аналітичного підходу, чи можливо перекласти українські реалії для міжнародної аудиторії, як працювати з іноземними медіа та доносити правдиві повідомлення про Україну. А також про те, як інколи звичайні слова стають складними для пояснення іноземцям і як глобальна аудиторія сприймає Україну через призму стереотипів і медіа. 00:00 «Говорячи з людьми, які далеко від нашого контексту, треба підбирати спеціальні слова, підбирати ключі-повідомлення»; 03:27 «Я хочу, щоб ми ділилися не тільки успіхами, а й уроками, які треба засвоїти, що не треба повторювати»; 07:00 «Раніше Україну сприймали як troublemaker — країна, що постійно асоціюється зі скандалами»; 09:21 «У перші місяці повномасштабного вторгнення достатньо було емоцій, зараз — цього недостатньо»; 11:56 «Коли ти бачиш відверту брехню, яку мовчки сприймають, ти не розумієш — чи це з тобою щось не так, чи зі світом щось не так»; 13:40 «Ми не можемо перекричати росіян дипломатично . Нам треба діяти іншими методами»; 15:10 «Українців не треба вчити, як жити. Треба дослухатися до них»; 16:36 «Німці дуже боялися, що їхня зброя буде вбивати росіян»; 18:50 «Для того, щоб бути цікавими світові — треба цікавитися, що відбувається у світі».…

Медіуми

1
«Мертві новини»: як боти та ШІ захоплюють інтернет-простір — Ірина Семенюта 21:09

منذ 23 weeks21:09

21:09

У випуску — про те, як штучний інтелект стає інструментом масової генерації контенту та дезінформації. «Мертвий інтернет» — теорія змови, яка стверджує, що більшість контенту в мережі створюється та поширюється ботами, тобто несправжніми людьми. Ця концепція знаходить підтвердження в роботі одного ютуб-каналу, який називається «НАС. Інфо», де штучний інтелект, схоже, створює все — від самих інформаційних приводів і героїв до відеоряду та графічного оформлення. Як відрізнити контент, створений штучним інтелектом, від правдивої інформації? Чому варто бути обережними з яскравими заголовками та невідомими джерелами? Які загрози несе використання технологій штучного інтелекту для політичних маніпуляцій і заробітку на дезінформації — про все це Вадим Міський поговорив з Іриною Семенютою , журналісткою інтернет-видання «MediaSapiens», у подкасті «Медіуми». А також про маніпулятивні техніки, використання штучного інтелекту для створення емоційних заголовків і підроблених новин та чому контент, що виглядає як патріотичний, насправді наповнений фейками та дезінформацією, які можуть підривати довіру до українських інституцій і впливати на думки мільйонів людей. 00:00 «Створити таку кількість відео людині дуже важко. Зі штучним інтелектом це значно легше»; 04:05 «ШІ вигадує новини про те, що “Залужного вбив його син”. Хоча у Залужного дві доньки»; 07:03 «Контент виглядає проукраїнським за настроями, але за змістом — це ті ж фейки й вкиди»; 11:22 «Усе вказує на можливу мережу каналів, які керуються однією групою людей із єдиною метою»; 15:43 «Через велику кількість дезінформації довіра до всіх медіа, навіть якісних, може знижуватися»; 17:06 «Раджу обирати контент, де можна побачити живу людину».…

Медіуми

1
«Нам доводиться працювати з партіями саме через медіа», — Марія Левонова 23:43

منذ 23 weeks23:43

23:43

У випуску — про аналітичні центри в Україні, їх сприйняття політиками та суспільством, співпрацю з українськими медіа та виклики, пов’язані з соціальними мережами та ШІ. Центр спільних дій — аналітичний центр, що спеціалізується на аналізі державних й місцевих політик, впроваджує інструменти залучення громадян до прийняття рішень і просуває демократичні зміни. Чи знає українське суспільство, що таке аналітичні центри і яку роль вони відіграють у формуванні політичних рішень? Чому політичні партії на Заході мають власні аналітичні структури, а в Україні — це радше виняток, ніж правило? І як змінюється сприйняття незалежних експертів після довготривалого впливу медведчуківської пропаганди на українські медіа? Про все це ведучі подкасту «Медіуми» Наталя Соколенко та Вадим Міський поговорили з Марією Левоновою , виконавчою директоркою Центру спільних дій. 00:00 «Чи розуміють українці, що таке аналітичний центр і які до нього треба ставити вимоги, очікування — я не певна»; 02:40 «Факт того, що ми не отримуємо гроші від українського уряду дозволяє нам стверджувати, що ми не працюємо на конкретну партію»; 04:58 «Слід, щоб політичні партії почали формувати свої аналітичні центри»; 08:28 «Нам доводиться працювати з політичними партіями саме через медіа»; 12:55 «Ми хотіли допомогти суспільству зрозуміти, де зерно, а де полова»; 15:50 «Наш подкаст “Ок, і шо?” — це спрощений формат із додатковою інформацією для молоді»; 19:10 «Або ти контролюєш інформацію, яка виходить від тебе або це зробить штучний інтелект»; 21:27 «Ніхто не замінив аналітика, який сидить за столом зі стосом паперу».…

Медіуми

1
«Берегині», «журнашлюхи» та «дорогенькі»: як справи з сексизмом у медіа та до чого тут російська пропаганда — Ліза Кузьменко 23:01

منذ 23 weeks23:01

23:01

У випуску — про кроки, які зробила Україна за останні роки для подолання гендерної дискримінації та яких ще змін потребує українське суспільство. У доповіді Всесвітнього економічного форуму йдеться, що за нинішніх темпів прогресу знадобиться 134 роки, щоб досягти повного гендерного паритету — тобто через п’ять поколінь. Що відбувається з гендерною рівністю в українських медіа, як російська пропаганда використовує сексизм і мізогінію для підриву професійної діяльності жінок-журналісток, чи стали ми ближчими до гендерного паритету та чи готові українські політики та медіа змінювати свою риторику щодо жінок — про все це ведучі подкасту «Медіуми» Наталя Соколенко та Вадим Міський поговорили з Лізою Кузьменко , головою ГО «Жінки в медіа», членкинею Комісії з журналістської етики. А також про те, як реагувати на сексизм у побуті, чому важливо не замовчувати такі випадки, що робити, якщо ви стали свідком або жертвою сексистських висловлювань, прогрес у гендерній рівності в Україні з 2012 року та наскільки важливими є мова і фемінітиви в контексті гендерної рівності. 00:00 «Сексизм — це усвідомлене, зневажливе відношення до жінок, начебто вони менш повноцінні за чоловіків»; 03:39 «Ми бачимо, як від прописаного законодавства ми переходимо до рівності в реальному житті»; 05:22 «Надзвичайно важливо, якою мовою ми говоримо, наскільки коректну термінологію ми вживаємо»; 07:12 «П’ять років тому були видання, які зараз входять у “Білий список”, які навідріз відмовлялися вживати фемінітиви»; 07:55 «Якщо ви в колективі помічаєте сексизм, важливо його зупинити»; 09:35 «Жінка-берегиня — це архаїчні, застарілі уявлення про жінок в українському суспільстві»; 13:28 «Головна мета гендерної дезінформації Росії — змусити українських журналісток замовчати»; 17:45 «Від часів Януковича багато чого змінилося, базові поняття про гендерну рівність, про сексизм дійшли до різних споживачів»; 19:30 «Економічний форум у Давосі говорить про те, що нам потрібно 134 роки, щоб досягти гендерної рівності».…

Медіуми

1
«Чи звучатиме Яремчук через 30, 50 чи 100 років? Безперечно!», — музичний оглядач Філ Пухарєв 34:31

منذ 24 weeks34:31

34:31

У випуску — про феномен фільму «Яремчук. Незрівнянний світ краси», що допоміг відродити інтерес до творчості Назарія Яремчука, як радіо та музичні редактори долали цензуру та чому українська радянська естрада надихає сучасних слухачів. Документальна кінострічка «Яремчук. Незрівнянний світ краси» в кінотеатрах отримала касові збори, що в кілька разів перевищили витрати на виробництво фільму . Що стало каталізатором нового спалаху популярності співака? Як українська музика пережила радянську цензуру та чому молоде покоління сьогодні відкриває для себе спадщину, про яку колись забули — про все це ведучі подкасту «Медіуми» Наталя Соколенко та Вадим Міський поговорили з Філом Пухарєвим , українським журналістом і музичним оглядачем. А також про роль державних радіо- та телевізійних платформ у популяризації української музики, чому оцифрування архівів української поп-музики є ключем до збереження нашої культурної пам’яті та як виживати в радянському просторі, зберігаючи автентичність. 00:00 «Люди почали шукати альтернативу: що ж може бути круте українське»; 03:38 «В українській поп-музиці радянського періоду небагато дисидентства, на відміну від літератури»; 06:48 «На концертах доводилося виконувати не свої пісні»; 09:29 «Говорити, що “дядько перевзувся” або став проросійським співаком — не дуже коректно»; 10:51 «А чия Софія Ротару? Вона — радянська»; 13:44 «Навіть коли вони вже стали всесоюзними зірками, їх усе одно утискали»; 15:58 «Основним каналом розповсюдження музики було “Українське радіо”»; 24:14 «Усі асоціюють “Червону руту” з Софією Ротару, хоча початково це була версія “Смерічки”»; 29:50 «Українці продовжують існувати й українцям потрібна українська музика, український контент, українці слухатимуть Яремчука».…

Медіуми

1
Цифрові гіганти та нові правила гри: як ЄС змінює правила, а Україна готується до змін — Крістіна Гаврилюк 28:34

منذ 25 weeks28:34

28:34

У випуску — про те, чи здатні Digital Markets Act та Digital Services Act змінити правила гри на європейському ринку цифрових послуг, а також як вони вплинуть на Україну. Digital Markets Act (DMA) та Digital Services Act (DSA) — регламенти, що вже трансформують цифрову екосистему ЄС і мають потенціал вплинути на майбутнє українського ринку, особливо з огляду на євроінтеграційні процеси України. Які новації запроваджують ці акти, яким чином вони обмежують діяльність великих технологічних компаній-ґейткіперів, чому важливо вже зараз обговорювати імплементацію цих актів в Україні - про все це ведучі подкасту «Медіуми» Наталя Соколенко та Вадим Міський поговорили з Крістіною Гаврилюк , керівницею експертної групи з розвитку цифрової економіки Директорату цифрової економіки Міністерства цифрової трансформації України. А також про те, чи потрапить телеграм під європейське регулювання, підготовку українського регуляторного законопроєкту та «механізму примусу» щодо онлайн-платформ. 00:00 «DMA регулює роботу світових технологічних гігантів. Серед українських компаній таких немає»; 05:43 «Виникнення техгігантів як Apple, Meta, Alphabet сприяло роздумам про необхідність впровадження регулювання»; 09:00 «Ми не можемо гарантувати, що компанії будуть думати про український ринок»; 10:47 «Євросоюз станом на зараз зосереджений на впровадженні регламентів на локальному рівні»; 12:19 «У нас немає часу чекати, поки ми отримаємо вказівок з ЄС»; 15:37 «Ми віддали наш законопроєкт на аналіз європейським експертам»; 16:20 Digital Services Act: 4 рівня постачальників послуг; 21:50 «Зараз війна, у нас немає величезних ресурсів для того, щоб створювати новий орган регуляції»; 23:35 «Telegram буде підпадати під регулювання, оскільки вони надають послуги»; 25:11 «Окрім красиво написаного законопроєкту, треба “механізму примусу”»; 26:42 «Оскільки ми впроваджуємо європейське регулювання, нам потрібні гарантії захисту».…

Медіуми

1
Журналістика і ШІ: як використовувати і маркувати, чи замінить машина людину, які ризики несуть технології? — Аліна Елєвтєрова 20:57

منذ 26 weeks20:57

20:57

У випуску — про виклики та можливості, що приносить штучний інтелект у медіаіндустрію. В епоху стрімкого розвитку технологій питання впливу штучного інтелекту на журналістику стає дедалі актуальнішим. Чи варто журналістам побоюватися конкуренції зі сторони нейромереж? Або ж ШІ стане незамінним помічником, що полегшить створення контенту? Як сучасні медіа вже сьогодні використовують можливості штучного інтелекту та які зміни це приносить у роботу редакцій — про все це ведуча подкасту «Медіуми» Наталя Соколенко поговорила з Аліною Елєвтєровою , експерткою з цифрової безпеки ГО «Інтерньюз-Україна». А також про світові тенденції регулювання ШІ та перші кроки України в цьому напрямку, як використання ШІ може автоматизувати рутинні процеси та чи варто позначати контент, створений нейромережею? 00:00 Чи може ШІ витіснити журналістику як професію? 03:14 «Хотілося б бути в ідеальному світі, де нейромережі не будуть замінювати людей, а допомагати їм»; 06:45 «Чим бідніша людина, тим більше часу вона проводить в соцмережах»; 08:02 Рерайт, SEO-оптимізація, генерація ілюстративних матеріалів: для чого і як можна використовувати ШІ журналістам? 12:12 «Використання нейромереж створює виклики, до яких ніхто не був готовий»; 14:13 Як верифікувати інформацію в умовах засилля згенерованого ШІ контенту? 16:06 «Вороги використовують ШІ як зброю. Як і будь-який елемент прогресу».…

Медіуми

1
«Янович — сором’язливий, Кравець не вміє імпровізувати, а Притула робить іншу кар'єру», — Катерина Городнича про проблеми з українськими late night show 23:50

منذ 27 weeks23:50

23:50

У випуску — про популярний формат телешоу, який завоював світ, але так і не прижився в Україні. Чому попри численні спроби запровадити late night show на українському телебаченні успіху досягти не вдалося? Чи є у нас шанси побачити справжнє українське late night show у майбутньому? Про все це ведучі подкасту «Медіуми» Наталя Соколенко та Вадим Міський поговорили з Катериною Городничою , журналісткою медіатаблоїда «Антоніна». А також про невдалі спроби запустити популярний на заході телеформат late night show, помилки продюсерів у виборів ведучих і початок занепаду формату у світі через посилення конкуренції між телебаченням і стримінговими платформами. 00:00 «Гостями на американських late night show були й президенти США»; 04:28 «В Україні раніше запускали подібні шоу, але вони були більш аналітичними, аніж веселими»; 06:04 «У нас велика проблема з політиками, зірками, акторами, музикантами, які не здатні до самоіронії»; 08:51 «Виробництво late night show можливо лише з рекламодавцями на телебаченні, реклама на YouTube таких грошей не дасть»; 11:50 «Стримінгові платформи рано чи пізно викуплять популярні late night show»; 13:45 «Євген Янович — сором’язливий як на ведучого late night show»; 15:47 «Олена Кравець не здатна імпровізувати»; 18:28 «Сергій Притула був ідеальним кандидатом для цього формату»; 20:05 «Андрій Данилко справляє враження втомленої людини. Тут потрібен кураж, щоб імпровізувати та вести подібне шоу».…

Медіуми

1
«Коли хочеш показати недолугого персонажа, показуєш його російською. Раніше було навпаки», — Свят Загайкевич, «Підпільний Стендап» 17:29

منذ 27 weeks17:29

17:29

У випуску — про сучасний український стендап, його розвиток, виклики та роль в українському культурному просторі. У 2015 році в Україні зародився комедійний проєкт — «Підпільний стендап». Проєкт набув популярності після початку повномасштабної війни, коли учасники зробили вибір на користь української, відмовившись від російської. Це стало культурним і суспільним поворотом для українського гумору. Наскільки складним був цей перехід? Якою була реакція аудиторії на українізацію? Чи можливо жартувати так, щоб це було зрозуміло українцям, зважаючи на реалії війни? Про все це ведучі подкасту «Медіуми» Наталя Соколенко та Вадим Міський поговорили зі Святославом Загайкевичем , артистом українського стендапу, засновником проєкту «Підпільний стендап». А також про нову соціальну місію, яку вони відчули під час важких часів, як війна вплинула на творчий процес, як змінилися теми й гумор, що стендап-коміки порушують у своїх виступах. 00:00 «Коли почалося повномасштабне вторгнення, не було домовленостей щодо переходу на українську. Це відбулося само собою»; 03:31 «Українці відмовилися від російського контенту, перестали дивитися “ЧБД”»; 04:53 «Ми транслюємо свідомість»; 06:30 «Війна стала частиною нашого життя, цю тему неможливо оминути»; 08:25 «Коли ти хочеш показати недолугого персонажа, ти показуєш його російською. Раніше було навпаки»; 10:44 «На телебаченні багато рамок, а стендап — волелюбний жанр»; 13:04 «Комік — це про правду і про трушність»; 14:40 «Коли отримуєш відгуки: “дякую, що тримаєте мою кукуху”, — відчуваєш свою відповідальність, що ти допомагаєш людям упоратися з важкими часами».…

Медіуми

1
Як росіяни використовують відеоігри для просування наративів пропаганди. Андрій Пилипенко в подкасті «Медіуми» 29:06

منذ 28 weeks29:06

29:06

У випуску — про ініціативу зі створення кіберрот у армії РФ, героїзацію ПВК “Вагнер” та пропагандистські наративи в комп’ютерних іграх російських розробників. Російська пропаганда використовує комп'ютерні ігри як інструмент для просування своїх наративів, виправдання агресії проти України та формування імперського світогляду серед молодої аудиторії. Пропагандистські наративи проникають у комп'ютерні ігри різного рівня популярності, починаючи ще з ранніх збройних інтервенцій путінського режиму. Чи мають ці ігри популярність у світі, як російська влада використовує компʼютерні ігри для просування своїх наративів та впливає на молодь — про це ведуча подкасту «Медіуми» Наталя Соколенко поговорила з Андрієм Пилипенком , аналітиком ГО «Детектор медіа». А також про те, наскільки серйозним є виклик з боку Росії і як можна протидіяти такій пропаганді. Випуск виходить у рамках спецсезону «Відсіч дезінформації». 00:00 «Тренд останніх 5-7 років — ринок відеоігор щороку зростає»; 04:10 «Покоління геймерів, які почали грати ще в 90-х — виросло, у них вже є свої діти, які теж грають в ігри»; 06:10 «Російські чиновники хочуть не лише впливати на аудиторію, але і заробляти на цьому»; 08:43 «В Росії вийшла комп'ютерна гра під назвою, що прямо повторює тезу Мєдвєдєва»; 10:50 «Стосовно України і Росії була ситуація: якщо є локалізація, то лише російська»; 13:41 «У гру були закладені наративи, візуальні зображення, щоб образити українців»; 16:30 «Міжнародні компанії організували релокацію російських співробітників, наприклад, на Кіпр»; 20:08 «Очільник федерації кіберспорту Росії виступив з ініціативою створення кіберрот в складі Збройних сил Росії»; 22:18 «Завдяки роботі української геймерської спільноти, західні компанії вийшли з російського ринку»; 24:38 «В іграх використовується модель pay-to-win — заплати для того, щоб перемогти. У ЄС є боротьба на законодавчому полі з такими моделями».…

Медіуми

1
Тетяна Авдєєва: «Для блокування Telegram доведеться встановити “чорні скриньки”, що дозволяють моніторити трафік» 25:46

منذ 29 weeks25:46

25:46

У випуску — про те, як працюють DSA та DMA в Євросоюзі, на що вони впливають s що можуть зупинити. Про можливості та обмеження європейських актів про цифрові послуги (DSA) та цифрові ринки (DMA) у регулюванні роботи великих платформ , як телеграм оминув європейське регулювання та які санкції передбачені за те, що платформи будуть ігнорувати встановлені вимоги — про це ведучі подкасту «Медіуми» Наталя Соколенко та Вадим Міський поговорили з Тетяною Авдєєвою , старшою юристкою Лабораторії цифрової безпеки. А також про те, з якими зіткнеться Україна при спробі адаптувати європейські регулювання у своє національне законодавство та що має робити Україна, поки вона перебуває на шляху до ЄС. Випуск виходить у рамках спецсезону «Відсіч дезінформації». 00:00 «DSA діє на території ЄС — це перший камінь спотикання»; 05:44 «Останній звіт телеграму позначав 42,8 мільйона користувачів, він заявляє, що трошки не дотягує до граничної суми»; 09:30 «Чи готові ми до блокування всіх платформ на території України через те, що вони не хочуть розкривати свою структуру власності»; 13:33 «Перше, що варто робити — розробляти окремий законопроєкт, який буде відповідати вимогам DSA»; 16:47 «Технічного механізму, що робити з платформами, які постійно, регулярно порушують вимоги DSA — немає»; 19:24 «Гіршою є ситуація, коли ми говоримо, що телеграм шкідливий, а своїм прикладом продовжуємо показувати, що сидіти там нормально»; 23:04 «Я би радила задуматися над розробкою політик, які заборонятимуть на всіх робочих пристроях використовувати телеграм».…

Медіуми

1
Ольга Юркова: «Не схоже, що в інформаційній боротьбі настане момент, коли можна сказати, що ми перемогли» 36:11

منذ 30 weeks36:11

36:11

У випуску — про те, як поширюються чутки в мережі, роботу фактчекінгової організації «StopFake» і співпрацю з Фейсбуком. Що спонукало групу журналістів із різних медіа стихійно створити фактчекінгову організацію «StopFake», як проєкт став партнером соцмережі «Фейсбук» в Україні та чому не співпрацює з телеграмом — про це ведучі подкасту «Медіуми» Наталя Соколенко та Вадим Міський поговорили з Ольгою Юрковою , співзасновницею проєкту «StopFake». А також — про те, як архів організації допоможе притягнути російських пропагандистів до кримінальної відповідальності, використання ШІ у викритті фейків і пребанкінг як інформаційне щеплення від запланованих ворогами вкидів. Випуск виходить у рамках спецсезону «Відсіч дезінформації». 00:00 «Ми почали “StopFake”, коли російські війська без розпізнавальних знаків зайшли в Крим»; 05:00 «Я думала, що цей “StopFake” пропрацює три місяці, далі не буде потреби в цьому»; 07:11 «StopFake — незалежний фактчекінговий партнер Фейсбуку в Україні»; 09:45 «З телеграмом ми не співпрацюємо»; 10:27 «Ті, хто є аудиторією фейків — не шукають спростувань, вони шукають підтвердження»; 14:40 «Наш архів — це документування інформаційних злочинів російських пропагандистів»; 16:37 «10 років ми займалися пребанкінгом в широкому сенсі»; 22:40 «Люди надсилають нам аудіо, відео, тексти з описом фейків, ми їх перевіряємо і через чат-бот відправляємо лінк на спростування»; 24:27 «Росія моніторить інформаційний простір і наш, і західних країн. Вони шукають больові точки, в які б’ють»; 32:00 «Моя мрія — щоб потреби в таких проєктах не було, щоб ми зосередилися на чомусь більш позитивному».…

Медіуми

1
Юлія Каздобіна: «Ми ніколи не зможемо повністю прибрати російські наративи з європейського простору» 34:09

منذ 32 weeks34:09

34:09

У випуску — про те, як у ЄС хочуть протидіяти російській дезінформації. Наприкінці червня у Європейському Союзі погодили черговий пакет санкцій проти РФ, спрямований на обмеження російського впливу на Європу та захист інтересів України. Зокрема, заборонили приймати російське фінансування постачальникам медіапослуг, політичним партіям та фондам, неурядовим організаціям та аналітичним центрам. Про ефективність 14-го пакету санкцій, основні виклики, що стоять перед ЄС та чому санкції повністю не вирішать проблему, бо залишається доступ до інтернету — про це ведучі подкасту «Медіуми» Наталя Соколенко та Вадим Міський поговорили з Юлією Каздобіною , головою Української фундації безпекових студій та фахівчинею з питань інформаційної безпеки. А також — про відсутність заборони на фінансування культурних проєктів з боку Росії та чим Україна може поділитися з європейцями щодо боротьби з російською дезінформацією. Випуск виходить у рамках спецсезону «Відсіч дезінформації». 00:00 «Європа працює таким чином, щоб вона має бачити докази»; 06:54 «Заходи спрямовані спрямовані проти більш широкого коло осіб, які виступають провідниками російських інтересів у західних країнах»; 10:37 «Шанси на успіх є, але багато чого буде залежати від того, як ці санкції буде імплементовано»; 12:45 «Санкції зможуть зупинити агентів впливу, які знаходяться всередині країни. Але те, що зовні, через Інтернет, буде залишатися проблемою»; 16:44 «Якщо зазвичай санкції запроваджують саме за допомогою банків. То криптовалюта має зовсім інші механізми»; 21:55 «Ми ніколи не зможемо повністю прибрати російські наративи з європейського простору»; 21:41 «У європейців є переконаність у тому, що культура — “поза політикою”. Вони не розуміють, що Росія перетворює культуру на зброю»; 28:10 «Якщо ми хочемо карати наших громадян за якусь діяльність, це має робити суд — через правоохоронні органи, а не рішення РНБО»; 31:04 «Балтійські країни відрізняються від країн “старої Європи”. У них є досвід життя в Радянському Союзі».…

Медіуми

1
«Усе дуже взаємопов'язано: рівень корупції, рівень медіаграмотності, рівень щастя, рівень добробуту», — Ольга Кравченко 33:24

منذ 33 weeks33:24

33:24

У випуску — про національний проєкт з медіаграмотності та його інституалізацію в Україні. Як підвищувати медіаграмотність старшого покоління, як медіаграмотність зміцнює національну ідентичність та чому навчати критичного мислення потрібно починати із дитячих садочків — про все це ведучі подкасту «Медіуми» Наталя Соколенко та Вадим Міський поговорили з Ольгою Кравченко , очільницею національного проєкту з медіаграмотності МКІП «Фільтр». А також про прямий звʼязок рівня корупції та рівня медіаграмотності, вакцинацію від дезінформації та інституалізацію медіаграмотності в Україні. Випуск виходить у рамках спецсезону «Відсіч дезінформації». 00:00 «Школа, університет, дитячий садок — це інституції, де мають сприяти тому, щоб дитина знаходила відповіді на свої питання»; 07:21 «Свідомі, дорослі громадяни, можуть стати місточком і допомогти старшим людям просунути свої навички медіаграмотності»; 14:50 «Засобом медіаграмотності ми маємо укріплювати свою національну ідентичність»; 21:10 «У 2021 році на державному рівні медіаграмотність була задекларована, був створений національний проєкт»; 25:42 «Усе дуже взаємопов'язано: рівень корупції, рівень медіаграмотності, рівень щастя, рівень добробуту»; 29:13 «Є ще проблеми із розумінням журналістських стандартів, штучного інтелекту».…

Медіуми

1
«Це свідоме рішення адекватної людини — вести YouTube-канал українською», — Кирило Передерій 27:55

منذ 34 weeks27:55

27:55

У випуску — як Кирило поєднує навчання та журналістику, чому хоче залишатися в YouTube-просторі та як готується до інтервʼю з топовими політиками країни. Кирило Передерій , чотирнадцятирічний автор YouTube-каналу «Цікаво». Він сам себе називає наймолодшим журналістом в Україні. Навчається в школі в прифронтовому Покровську, а після уроків записує відеоінтерв’ю з політиками, дипломатами, мерами та відомими журналістами. Про те, як вмовляє знаменитостей на інтервʼю, про що хоче запитати Володимира Зеленського та чому обрав українську для свого YouTube-каналу — про все це ведучі подкасту «Медіуми» Наталя Соколенко та Вадим Міський поговорили з Кирилом Передрієм, ведучим YouTube-каналу «Цікаво». 00:00 «Як я можу писати про щось легке, коли ми маємо таку складну ситуацію в державі?»; 05:48 «Ти повинен дати зрозуміти, що питання не будуть «Добрий день, а що ви сьогодні їли зранку?»; 10:12 «Навіть не уявляю, що б я робив без соцмереж і інтернету»; 13:18 «Кожне інтерв'ю цікаве, але найцікавіше ще не відбулося»; 19:18 «Дві сфери, школа і журналістика, ділять мій графік 50 на 50»; 22:28 «Я хочу робити інтерв'ю з тими, з ким хочу, а не з ким тобі скажуть»; 23:51 «Це свідоме рішення адекватної людини — вести YouTube-канал українською» .…

Медіуми

1
Про журналістську єдність під час здобуття Томоса та релігійні фейки Кремля на війні — Ярослава Міщенко 26:43

منذ 35 weeks26:43

26:43

У випуску — про релігійну пропаганду Росії та центри опору щодо законопроєкту заборони Московського патріархату. Як медіа висвітлювали отримання Томосу, перипетії навколо ухвалення законопроєкту про заборону діяльності релігійних структур, як достукатися і підвищити рівень медіаграмотності вірян та фейки, які вкидає Росія — ведучі подкасту «Медіуми» Наталя Соколенко та Вадим Міський поговорили з Ярославою Міщенко — оглядачкою «Укрінформу» та менеджеркою проєкту «Україна православна». Випуск виходить у рамках спецсезону «Відсіч дезінформації». 00:00 «Коли ми йшли до Томосу — була неймовірна єдність, журналісти не брали грошей за висвітлення автокефальної кампанії»; 07:35 «Є дефіцит з кадрами у ПЦУ. Але це не означає, що добиратимуть священників з числа ухилянтів»; 13:25 «Завжди будуть 5-10% людей, які захочуть померти в Московському патріархаті»; 17:59 «У нас був серйозний десант, коли ми пояснили американцям про так зване «гонєніє»; 19:31 «Журналісти не здатні аж настільки змінити суспільну думку. Це сукупний досвід людей комунікації з УПЦ (МП)».…

Медіуми

1
Про контент каналу «Суспільне Спорт», підготовку до Олімпіади та промоцію масового спорту: Олексій Мандзій 25:09

منذ 36 weeks25:09

25:09

У випуску — про те, навіщо Суспільному мовленню спортивний канал і як його запускали в умовах війни, скільки контенту цьогоріч транслюватимуть з Олімпійських ігор в Парижі, нову концепцію спортивного мовлення НСТУ, розвиток жінок у спорті і жіночого спорту, а також популяризацію масового спорту. 26 липня розпочнуться літні Олімпійські ігри, що пройдуть у Франції. Офіційним транслятором в Україні Ігор став Суспільний мовник. Транслювати Ігри будуть одразу три платформи: телеканал «Суспільне Спорт», місцеві телеканали Суспільного і сайт «Суспільне Спорт». Загалом платформи Суспільного покажуть приблизно 200 годин Олімпіади. Команда готується видавати шість різних потоків трансляцій для глядачів, які хочуть дивитися Олімпійські ігри. Про підготовку «Суспільного Спорт» до цьогорічних Олімпійських ігор — ведучі подкасту «Медіуми» Наталя Соколенко та Вадим Міський поговорили з Олексієм Мандзієм , шеф-редактором «Суспільного Спорт» та керівником спортивного мовлення НСТУ. А також про запуск нового телеканалу під час широкомасштабного вторгнення, концепцію розвитку спортивного напрямку, підтримку українського спорту та розвиток жінок у спорті. 00:00 « Ми вирішили, що пора дати аудиторії окремий спортивний напрямок, бо спортсмени — амбасадори України за кордоном»; 05:22 «Ми не футбольний канал, ми не баскетбольний канал. Ми намагаємось дати якомога ширшу контентну пропозицію»; 09:22 «Ми на стадії перемовин, щоб транслювати Чемпіонати України з легкої атлетики»; 13:09 «Ми можемо запропонувати шість різних подій глядачам, які хочуть дивитися Олімпійські ігри»; 17:14 «Одна з наших цілей — зробити спорт доступним для українців»; 23:03 «Під час блекаутів, коли був Чемпіонат світу, на радіо можна було слухати трансляцію. Була велика аудиторія, яка це слухала».…

Медіуми

1
«Війна підсвітила, хто справжній. Хто відчуває місію, а хто заĸрився, бо нема реĸлами», — Тетяна Лебедєва 44:03

منذ 36 weeks44:03

44:03

У випуску — про журналістсьĸий ĸонĸурс «Честь професії» та роботу Комісії з журналістської етики. Цьогоріч виповнилося 15 роĸів журналістсьĸому ĸонĸурсу «Честь професії» — українському Пулітцеру, який не розгубив репутацію ні під час Революцій Гідності, ні під час великої війни. Про секрети успіху конкурсу та його адаптацію до війни ведучі подкасту «Медіуми» Наталя Соколенко та Вадим Міський поговорили з Тетяною Лебедєвою , українською медіаексперткою та почесною головою Національної асоціації медіа. А також про нові методи роботи Комісії з журналістської етики, членкинею якої є гостя подкасту, про поділ на якісну й неякісну журналістику на противагу загальнонаціональній та регіональній журнілістиці, і про зміну журналістської генерації. 00:00 «15 роĸів тому, виниĸла ідея зробити ĸонĸурс, яĸий би відрізнявся від замовних ĸонĸурсів»; 10:46 «Війна підсвітила, хто справжній, хто відчуває свою місію, свою відповідальність, а хто просто заĸрився, бо немає реĸлами»; 18:19 «Студенти з журналістсьĸих шĸіл, з шĸільної лави йдуть працювати в “поля”»; 21:00 «Не нашĸодь» — це девіз, яĸий має бути над робочим столом будь-яĸого журналіста; 34:02 «Нещодавно КЖЕ провела вдалу медіацію між ТРК “Київ” і Центром протидії дезінформації».…

Медіуми

1
«Навіть у наймахровіші радянські часи “Українське радіо” залишалося українським. Ми зберегли оцю дулю в кишені», — Роман Коляда 35:32

منذ 37 weeks35:32

35:32

У випуску говоримо з теле- і радіоведучим Суспільного — про вихід Першого каналу з марафону, 100-річчя «Українського радіо», неймовірні історії, що відбуваються в прямому ефірі, та про те, чому Роман «домовився з собою, що помер 25 лютого». Наприкінці травня в рамках марафону «Єдині новини #UАразом» Перший канал Суспільного почав вести окреме мовлення. Про ставлення до цього рішення, відсутність російськомовних спікерів і «хороших русскіх» у блоці Суспільного та присутність життя з усіх регіонів, загрозу російської пропаганди — про це ведучі подкасту «Медіуми» Наталя Соколенко та Вадим Міський поговорили з Романом Колядою , українським журналістом, теле- та радіоведучим. А також про «Українське радіо» та 100 років спільної присутності, його аудиторію, недовіру Романа до подкастів і неймовірні історії, що відбуваються в прямому ефірі. 00:00 «Ми продовжуємо єдину державницьку інформаційну політику, яка спрямована на єдність, фейкоборчість, мінімізацію впливу ворожих ІПСО»; 04:16 «Сюжети, які роблять регіональні хаби Суспільного, дають абсолютно кайфушний зріз життя»; 08:11 «Я з собою домовився, що загинув ще 25 лютого. Сказав: давай, чувак, як самурай»; 10:48 «Ми, медіа, яке представляє суспільство і державу, не вживаємо російську мову»; 18:26 «Ти ніколи не знаєш, який потік отрути потече з російських медіа»; 20:27 «Навіть у наймахровіші радянські часи “Українське радіо” залишалося українським. Ми зберегли оцю дулю в кишені»; 25:33 «Найчастіше паперові листи пишуть люди старшого віку, і я розумію, що ми чи не останні їхні співрозмовники в житті»; 32:48 «У нас є дуже круті люди. Про них розповідати — це задоволення».…

Медіуми

1
«Штучний інтелект масштабує роботу пропагандистів і значно здешевлює її», — Юлія Дукач 23:07

منذ 37 weeks23:07

23:07

У випуску — про те, як працює російська пропаганда в соціальній мережі «TikTok». Редакція «Текстів» дослідила , як ШІ допомагає пропагандистам масштабувати роботу в мережі «TikTok». Журналісти виявили TikTok-ферму з 300 каналів, які після автоматизованої обробки видавали чужий YouTube-контент за власний і водночас поширювали російську пропаганду. Які інструменти потрібні для виявлення таких ферм, чого слід вимагати від TikTok щодо модерації контенту, аби істотно зменшити можливості для роботи пропагандистів на платформі — про це ведучі подкасту «Медіуми» Наталя Соколенко та Вадим Міський поговорили з Юлією Дукач , керівницею відділу досліджень дезінформації у виданні Texty.org.ua. Випуск виходить у рамках спецсезону «Відсіч дезінформації». 00:00 «Мережа «TikTok» — це сіра зона. Ще нещодавно не співпрацювала з українським урядом, але цієї весни почалась активізація співпраці»; 05:30 «Штучний інтелект — це не негативна річ. Це не зброя проти демократії»; 08:08 «Коли США почали погрожувати заборонити TikTok, платформа почала співпрацювати з Україною»; 10:10 «ТіkТоk зробив перший крок в напрямку покращення політик модерації на своїй платформі»; 16:14 «Хтось узяв найпопулярніші канали в YouTube, у яких немає TikTok і переніс їх в туди, щоб заробляти чи поширювати дезінформацію»; 17:22 «Це маленьке розслідування розставило дуже багато червоних прапорців стосовно недоліків алгоритмів модерації в TikTok».…

Медіуми

1
«Навмисне дезінформування жителів окупованих територій — це карно». Леся Бідочко та Юлія Пархоменко — про медіаландшафт на тимчасово окупованих територіях 30:03

منذ 38 weeks30:03

30:03

У випуску — про дослідження «Медіаландшафт на тимчасово окупованих територіях України». Центр досліджень «Детектора медіа» разом з аналітиками британського «Центру інформаційної стійкості» (Centre for Information Resilience) провели дослідження « Медіаландшафт на тимчасово окупованих територіях України », в рамках якого дослідили різні аспекти медійного ландшафту тимчасово окупованих територій України — частин Запоріжжя, Донеччини, Луганщини, Херсонщини та Криму. Про медійний ландшафт, хто працює і координує роботу пропагандистських медіа, за якими моделями Росія встановлювала медіаконтроль на тимчасово окупованих територіях, а також про роботу «фабрики тролів» і телеграм-каналів медіаімперії Пригожина — про це автор подкасту «Медіуми» Вадим Міський поговорив з Лесею Бідочко , заступницею керівниці Центру досліджень «Детектора медіа», та Юлією Пархоменко , дослідницею британського «Центру інформаційної стійкості». Випуск виходить у рамках спецсезону «Відсіч дезінформації». 00:00 «Медійний ландшафт на ТОТ є централізованим і підпорядкованим російській владній вертикалі»; 05:43 «Населення окупованих територій було ідентифіковано як “донбаський народ”»; 08:05 «У них був величезний дефіцит кадрів на тимчасово окупованих територіях. Вони займалися рекрутингом молоді»; 14:30 «Територія ще навіть не була окупована або російські війська ще були дуже далеко, але вони вже готували основу і створювали телеграм-канал»; 17:00 «Той факт, що Кирієнко активний на ТОТ, нас не дуже дивує, тому що Росія після анексії до них ставиться як до своїх»; 19:55 «Отруєння інформаційного середовища, навмисне дезінформування жителів ТОТ — це карно»; 25:53 «Якщо інші дослідники або журналісти хочуть заглибитись в якесь інше питання — це ідеальна база».…

Медіуми

1
«Навіть депутати ОПЗЖ не готові публічно озвучувати проросійський національний наратив про Україну», — Артем Захарченко 26:25

منذ 39 weeks26:25

26:25

У випуску — про те, що таке національний наратив і чому він має лишитися тільки один. Громадська організація «CAT-UA» провела дослідження національного наративу, яке показало, що в нашій державі існує три бачення того, що таке Україна, на відміну від інших країн, де існує один вид оповіді про свою державу. Ведучі подкасту «Медіуми» Наталя Соколенко та Вадим Міський поговорили з Артемом Захарченком , керівником громадської організації «CAT-UA» про те, як проводилося дослідження, чому в Україні три наративи, чи є серед них проросійські та який наратив врешті стане домінантним. Випуск виходить у рамках спецсезону «Відсіч дезінформації». 00:00 «Національний наратив — це історія про те, що таке наша держава, нація»; 06:38 «Всі три наративи дуже зблизилися і сильно попатріотичнішали»; 10:06 «Ми нарахували 10 точок дотику у трьох наративів»; 14:54 «В 90-х роках, коли Кучма свою книжку писав, напевно було важливо підкреслити, що українці не є росіянами. Тепер це всім зрозуміло»; 19:44 «В росіян єдиний наратив — “русского міра”».…

Медіуми

1
«Війна йде як на лінії фронту, так і в інформаційному просторі. Це війна символів, нам важливо не віддавати свої», — Альона Романюк 29:49

منذ 39 weeks29:49

29:49

У випуску — про методи роботи російських пропагандистів в українському інформпросторі. Про те, як відрізнити анонімні телеграм-канали від неанонімних, що загрожує людині, яка не хоче вчитися медіагігієни та чому не можна поширювати емоційні новини, що викликають гнів, злість чи розпач — про це ведучі подкасту «Медіуми» Наталя Соколенко та Вадим Міський поговорили з Альоною Романюк , редакторкою фактчекерського проєкту «НотаЄнота», викладачкою Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Також вона дала поради, як користувачі соцмереж можуть блокувати російські наративи та розповіла про навчальні проєкти для дітей і дорослих, які вчать розпізнавати фейки та виявляти джерела, що розповсюджують дезінформацію. Випуск виходить у рамках спецсезону «Відсіч дезінформації». 00:00 «Російська пропаганда використовує ті тріщини, які вже є в українському суспільстві»; 04:48 «Це хороша ідея — брати інформацію з видань з “Білого списку” медіа»; 07:23 «Я шукала персонажа, який буде кмітливий, такий, що докопається до суті, але не задрот. Єнот — це саме та вредина, яка нам потрібна»; 10:34 «Є шалений попит на медіапродукти, які будуть розвивати критичне мислення і медіагігієну серед школярів молодшого шкільного віку»; 14:35 «Брехня, повторена тисячу разів, не стає правдою, але у неї починають вірити як у правду»; 20:43 «Треба розуміти, що у нас дійсно є інформація, яку нам не кажуть — це туман війни»; 25:02 «Не поширюйте жодну емоційну інформацію, яка викликає гнів, злість, розпач. Зачекайте 2-3 години».…

Медіуми

1
«Ветерани є більш медіаграмотними, ніж населення загалом», — Галина Петренко 21:34

منذ 40 weeks21:34

21:34

У випуску — про Індекс медіаграмотності українців, рівень вміння свідомо сприймати й критично тлумачити інформацію, а також користуватися розмаїттям медіа. Рівень медіаграмотності ветеранів війни й решти людей, вміння різних груп українців розрізняти фейки, згенеровані штучним інтелектом, перевіряти джерела інформації та власників інформаційних ресурсів, а також результати дослідження про те, що попри війну й інші негаразди українці змогли підвищити рівень стійкості до дезінформації — про це ведучі подкасту «Медіуми» Наталя Соколенко та Вадим Міський поговорили з Галиною Петренко , директоркою громадської організації «Детектор медіа». Втім, за її словами, є і вразливі групи, які залишаються інформаційними невігласами. Опитування також виявило зацікавлення людей у подальшому існуванні Суспільного мовлення поряд із популярністю телеграм-каналів, зокрема, анонімних. Випуск виходить у рамках спецсезону «Відсіч дезінформації». 00:00 « За найсвіжішим опитуванням, 14% людей мають високий рівень медіаграмотності та 62% — вищий за середній»; 03:30 «Українське суспільство стає більш обізнаним у проблемах дезінформації, маніпуляцій, стає більш свідомим, що потрібно цього навчатися»; 05:55 «Штучний інтелект — це один із найбільших наших викликів і не тільки українського суспільства»; 09:18 «Телеграм у телефоні зчитує, ймовірно, всю твою інформацію»; 12:07 «Ветерани більш критичні та скептичні до телемарафону, ніж населення загалом. Вони менше дивляться телемарафон і менше йому довіряють».…

Медіуми

1
«Нашою пасивністю та попкорном перед “тєліком” ми можемо непомітно дійти до авторитарної країни», — Тетяна Трощинська 36:52

منذ 41 weeks36:52

36:52

Продюсерка “Нового відліку” на Суспільному — про премію імені Георгія Ґонґадзе, токшоу «Новий відлік», телемарафон, а також про ChatGPT та виклики перед майбутніми поколіннями журналістів. Про ставлення до премії імені Георгія Ґонґадзе, завершення роботи на «Громадському радіо», роль Суспільного мовлення у збереженні державності та боротьбу із чатом GPT — про все це ведучі подкасту «Медіуми» Наталя Соколенко та Вадим Міський поговорили з Тетяною Трощинською , журналісткою, радіоведучою та продюсеркою «Нового відліку». 00:00 «Георгій Ґонґадзе — людина, яка змінила ландшафт українських медіа»; 05:20 «“Громадське радіо” — пташечка, яка летить. І я сподіваюся, що вона летітиме високо-високо»; 07:27 «Завдання програми було не в тому, щоб розказати, що “мобілізація зірвана, це біда-біда”»; 13:29 «Мені нічого не відомо про цензуру на Суспільному»; 17:44 «Суспільний мовник існує для того, щоб захищати інтереси суспільства, не працювати на політичні сили»; 21:18 «Я давня прихильниця партійного маркування медіа»; 23:49 «Перевірка інформації вимагає зусиль. Людська природа така, що ми еволюціонували не для того, щоб якісь зусилля до себе докладати»; 27:45 «Нашими діями, нашою пасивністю, нашим попкорном, який ми їмо перед “тєліком”, ми можемо непомітно дійти до авторитарної країни»; 31:15 «Для того, щоб поборотися з ChatGPT, треба для початку визначитися, що ви хочете: любити себе в журналістиці чи журналістику в собі».…

Медіуми

1
«Ми занадто сліпо довіряємо тому, що пишуть західні медіа про війну й не зважаємо на наші офіційні джерела», — Іван Киричевський 19:11

منذ 41 weeks19:11

19:11

У випуску — про те, чому не слід довіряти жодному російському медіа, зокрема, «ліберальним». Чи можуть імениті журналісти авторитетних західних видань помилятися? Чи варто републікувати новини й прогнози щодо війни з російських «ліберальних» джерел? Як діалог експертів і журналістів може допомогти обʼєктивніше висвітлювати воєнні події? Принцип «за що купив – за те продаю» для висвітлення війни не підходить, тому варто проводити ретельну перевірку будь-яких повідомлень, щоб дарма не сіяти панічні настрої у своїх матеріалах. Про це ведучі подкасту «Медіуми» Наталя Соколенко та Вадим Міський поговорили з Іваном Киричевським , експертом українського військового порталу Defense Express. А також про воєнну цензуру й українську «поліфонію» у висвітленні війни: з чим звірятися в таких умовах медійникам при підготовці матеріалів. Випуск виходить у рамках спецсезону «Відсіч дезінформації». 00:00 «Російські “ліберальні” медіа, які працюють за кордоном, навряд чи можуть бути в курсі планів генерального штабу Росії»; 07:27 «Варто уважно вчитуватися в бекграунд різних авторів західних публікацій, які наші медіа можуть переписувати»; 13:12 «Коли говорять, що росіяни сильні, нам треба не впадати в паніку, а винагороджувати наших воїнів»; 15:45 «Коли ми перебуваємо в повному стресі, ми до західних джерел ставимося, можливо, неадекватно».…

Медіуми

1
«Кожна допомога від держави для медіа може коштувати, якщо не репутації, то якихось зобов'язань» — Альона Яцина, Кордон.Медіа 30:32

منذ 42 weeks30:32

30:32

У випуску — про «Кордон.Медіа», що висвітлює події Сумщини, війну та історії неймовірних людей, які має бачити весь світ. Про те, як виникла ідея створити «Кордон.Медіа» з пріоритетом на соцмережі, причини відсутності Сумщини в загальнонаціональному медіаландшафті, а також чому співпраця з державою може коштувати для медіа певних зобов'язань — ведучі подкасту «Медіуми» Наталя Соколенко та Вадим Міський поговорили з Альоною Яциною , воєнною кореспонденткою та очільницею «Кордон.Медіа». А також обговорили особливу роль, яку має грати медіа у відновленні Сумщини, досвід роботи Альони всередині системи державних комунікацій та чи відчувають мешканці Сумщини розрив між тим, що відбувається і тим, що показують медіа. 00:00 «Після того, як ми перестали їздити на прикордоння, увага до нього приблизно зрівнялася до нуля»; 08:04 «Я була ідеальною пресофіцеркою»; 14:07 «Область знаходиться в паніці щодо чуток про те, що буде окупація. Офіційної комунікації трохи більше нуля»; 17:31 «Інформаційний простір не може містити вакууму»; 20:45 «Є витрати, які іноземні донори не фінансують, а ми без цього не можемо жити»; 23:50 «Кожна допомога від держави для медіа може коштувати, якщо не репутації, то якихось зобов'язань»; 26:09 «Ми говоримо про Сумщину на весь світ»; 28:02 «Іноземна аудиторія сприймає інформацію трохи не так, як сприймаємо ми» .…

Медіуми

1
«У Харкові дуже мало медіа і проблема знайти журналіста», — Наталія Курдюкова, Kharkiv Media Hub 24:23

منذ 43 weeks24:23

24:23

У випуску — про Kharkiv Media Hub, що допомагає підтримувати роботу українських і іноземних медіа у Харкові. Kharkiv Media Hub — комунікаційна платформа для брифінгів, пресконференцій, зустрічей, а також для коворкінгу та координації іноземних, українських журналістів і фіксерів, який з’явився у Харкові навесні 2022 року. Очолила проєкт журналістка і співзасновниця nakipelo.ua Наталія Курдюкова . Медіахаб входить у мережу «Медіацентру Україна» разом із Київським та Львівським медіацентрами. Про два роки роботи медіацентру, роботу з іноземними журналістами, безпеку медіапрацівників і найголовніші проблеми харківських медійників — ведучі подкасту «Медіуми» Наталя Соколенко та Вадим Міський поговорили з Наталією Курдюковою , керівницею Kharkiv Media Hub. Також обговорили доступ до інформації та фронту, роль медіа у відновленні України, оплату журналістської праці в регіоні та приголомшливу історію про начебто «журналістку Reuters», яка хотіла потрапити на кладовище ракет, проте виявилася ймовірною шпигункою. 00:00 «За два роки роботи крізь нас пройшло більш як 1200–1300 журналістських команд»; 08:28 «Журналісти, які приїжджають із професійних видань демократичних країн, не будуть робити піар Україні»; 11:10 «Приїхала журналістка, акредитована нібито як Reuters. Ми почали перевіряти...»; 14:00 «Журналістам необхідно турбуватися про умови своєї роботи»; 17:52 «Ми живемо в таких умовах, коли зайвий інтерес журналістів до деяких тем може бути сприйнятий суспільством як провокативний»; 20:30 «Треба підвищувати зарплати людям, які працюють у Харкові, щоб посади були більш привабливі».…

Медіуми

1
Наталія Іщенко про хорватську версію «розіп’ятого хлопчика» та інформаційні завдання держави під час війни 43:21

منذ 44 weeks43:21

43:21

У випуску — про базовий принцип спростування фейків: не лише спростування, але й поширення правди. Минулого року Наталія Іщенко у Загребі взяла участь у конференції «Когнітивна війна. Досвід Хорватії та України». Там хорватські та українські експерти порівнювали сербську пропаганду 1990-х під час війни Югославії-Сербії проти Хорватії та російську пропаганду з лютого 2014 року у війні РФ проти України. Експерти зійшлися на тому, що у двох агресорів, що діяли у різний час та на різних територіях, пропагандистські наративи однакові. Чому основне завдання держави — спростування фейків, які особливості інформполітики України були впроваджені після лютого 2022 р. А також порівняння не лише пропагандистських тез Сербії і Росії, а й того, як відбивалася від ворожої інформаційної атаки Хорватія та як протидіє російській пропаганді Україна — про це ведучі подкасту «Медіуми» Наталя Соколенко та Вадим Міський поговорили з Наталією Іщенко , журналісткою, редакторкою порталу «Балканський оглядач». Випуск виходить в рамках спецсезону «Відсіч дезінформації». 00:00 «Спростування фейків — завдання не журналістів й активістів, а держави»; 07:14 Хорватська версія історії про «розіп’ятого хлопчика»: «Коли сербські війська зайшли у Вуковар, то вони нібито виявили в початковій школі 40 убитих сербських дітей. І цю інформацію передала агенція»; 11:48 Хорватський випадок спростування фейків, який став переламним у війні: «Хорвати просто передавали інформацію з міста, яке опинилося в облозі, причому з акцентом на фото- і відеоматеріалах»; 17:43 «У 2014-му році ми організували фотовиставку “Донбас. Війна і мир” в Європарламенті. Нас змусили прибрати всі згадки про Росію»; 22:59 Особливості інформполітики України після лютого 2022 році: «Ми по всьому світу скакали з цим позитивом і креативом. Але на війні це не працює»; 25:46 Що робив уряд Хорватії: «Вони по всій вертикалі говорили, що відбувається на полі бою, намагалися залучати якомога більше іноземних журналістів, давали можливість їм працювати»; 33:10 Хорвати питають: «Чому ваше посольство не розповідає всюди про ці страшні історії, як киян обстрілювали ракетами?».…

Медіуми

1
«Ми так і не побудували систему стратегічних комунікацій», — Любов Цибульська 29:26

منذ 45 weeks29:26

29:26

У випуску — про те, як говорить українська держава із власним народом та світом. Про загрозу Telegram, невідповідність вимогам часу телемарафону «Єдині новини», чому Україна втрачає можливість говорити до всього світу, а також про зволікання з боку влади у побудові єдиної системи стратегічних комунікацій — про все це ведучі подкасту «Медіуми» Наталя Соколенко та Вадим Міський поговорили у новому випуску з Любов'ю Цибульською , експерткою зі стратегічних комунікацій та протидії гібридним загрозам. Випуск виходить в рамках спецсезону «Відсіч дезінформації». 00:00 «Ми так і не побудували систему стратегічних комунікацій»; 07:09 «Деякі з тих, хто запускав марафон, кажуть, що не думали, що це триватиме так довго»; 10:05 «Коли ми бачимо, що депутати дають коментарі телеграм-каналам, я розумію, чому вони це роблять — вони самі споживають інформацію звідти»; 12:20 «Хотілося би більшої співпраці влади з представниками громадянського суспільства, які адвокатують інтереси України за кордоном»; 19:06 «Ми великою мірою втратили можливість говорити до всього світу»; 22:50 «Росія дуже активно працює з різними медіа, особливо Глобального Півдня».…

Медіуми

1
«Пора перейти від інформаційної оборони в інформаційний наступ», — Ігор Соловей 42:58

منذ 45 weeks42:58

42:58

У випуску — про роботу Центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки під час війни та перспективи «інформаційного Рамштайну» для протидії пропаганді. Подкаст “Медіуми” починає спецсезон “Відсіч дезінформації”. Поряд з нашими звичними випусками, де мова йде про історії, в які нас втягує медіаіндустрія, ми запрошуватимемо експерток та експертів з питань російської пропаганди та стратегічних комунікацій. Як виникла ідея створити Kyiv StratCom Forum, чому суспільство потребувало дорослої розмови, яку нову реальність створюють соціальні мережі та чому телеграм – це загроза національній безпеці. А також про головні виклики в сфері інформаційної безпеки в Україні, стратегічні комунікації воєнного часу та заклик до обʼєднання. Про все це ведучі подкасту «Медіуми» Наталя Соколенко та Вадим Міський поговорили у новому випуску з Ігорем Соловʼєм , керівником Центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки. 00:00 «До мене підійшли колеги з НАТО і казали: Розкажи, як вам вдається тримати інформаційну оборону?»; 07:03 «Росіяни воюють проти всього світу і те, що весь світ не прийшов на цю війну — неприємний дзвіночок»; 11:44 «Пора перейти від інформаційної оборони в інформаційний наступ»; 15:00 «Не може Україна нав'язати правила поведінки великій корпорації Meta чи TikTok, чи Telegram»; 17:50 «Більше 70% українців отримують інформацію з телеграм-каналів. Проблема не в телеграм-каналах, а в їхній анонімності»; 19:18 «Буданов сказав про те, що телеграм – це загроза національної безпеці. Крапка»; 24:00 «Росіяни будують цифрову інформаційну стіну, створюючи таке собі гетто»; 29:03 «Пропаганда на окупованих територіях з кожної праски»; 36:00 «Потрібно, щоб наші друзі і партнери зрозуміли, що в Росії немає медіа, вони закінчились 24 лютого»; 38:52 «Йде розкачування суспільства через різні теми: мобілізація, ситуація на фронті, ситуація з озброєнням».…

Медіуми

1
«Фільми фестивалю квір-кіно «Sunny Bunny» ламають гетеронормативні шаблони кіноіндустрії», — Богдан Жук 29:37

منذ 46 weeks29:37

29:37

У випуску — про організацію українського кінофестивалю «Sunny Bunny», що фокусується на історіях спільноти ЛҐБТКІА+. З 19 по 26 квітня в Києві у кінотеатрі «Жовтень» відбудеться фестиваль квір-кіно «Sunny Bunny», що виріс з програми «Сонячний зайчик» на «Молодості», яка з’явилася в рамках фестивалю у 2001 році. Тепер це окремий фестиваль, основною програмою якого стане міжнародний конкурс повнометражного ігрового кіно, проте у позаконкурсній частині буде показано ігрове, документальне, короткометражне та класичне кіно. Які історії з квір-тематики звучать в українському і світовому кінематографі, які складнощі в організації квір-кінофестивалю під час широкомасштабної війни, хто спонсорує подію і чи є серед партнерів держава, а також чи «на часі» взагалі квір-кінофестиваль в умовах війни. Про все це ведучі подкасту «Медіуми» Наталя Соколенко та Вадим Міський поговорили у новому випуску з Богданом Жуком , директором фестивалю «Sunny Bunny». 00:00 «Не на часі» — це найперше, що почуєш від багатьох людей»; 08:48 «Ми запрошуємо і чекаємо будь-кого, але така подія є насамперед подією для ЛҐБТКІА+ спільноти»; 13:15 «Є термін — постЛҐБТ-кіно, яким називають фільми, де тематика ЛҐБТК+ не проблематизується»; 19:33 «Абревіатура, яка більше поширена в Канаді і в США — це LGBTQ2S+»; 25:30 «У програмі для підлітків короткометражні фільми, які висвітлюють різні прояви квірності, різної ідентичності зрозумілою і доступною для дітей мовою»; 26:52 «Цього року в нас є державна підтримка. Тут приємно зауважити, що держава розуміє, що потрібно підтримувати таку тематику і такі події».…

Медіуми

1
«Джерело інформації про відновлення з якісним контентом». Анастасія Руденко — про мережу «Вікно відновлення» 38:49

منذ 47 weeks38:49

38:49

У випуску — про розбудову мережі для моніторингу і прозорого висвітлення аспектів відбудови України «Вікно відновлення». Як в одній мережі вдалося об’єднати журналістів локальних редакцій і експертів незалежних аналітичних центрів навколо теми відновлення України та чому роботу журналістів та аналітиків мережі підтримують західні партнери? Про все це ведучі подкасту «Медіуми» Наталя Соколенко та Вадим Міський поговорили у новому випуску з Анастасією Руденко , шеф-редакторкою онлайн-видання «Рубрика» та координаторкою медіамережі «Вікно відновлення». А ще — про особливості просування у мережі «Вікно відновлення», збільшення аудиторії, роботу над англомовною версією контенту, плани розширення географії і тематики. 00:00 «Це історія про те, як медіа розвиваються під час широкомасштабної війни і мережуються»; 08:10 «Ми для пересічного споживача створюємо сервіс — джерело інформації про відновлення з якісним контентом»; 09:35 «Питання психологічної стійкості, реінтеграції ветеранів у суспільство, повернення українців — це все теж питання відновлення»; 13:05 «Синдикація контенту — недооцінений інструмент, прецеденти цього є на західному медіаринку»; 15:28 «Ми маємо можливість роздати першу хвилю контент-підтримки — це 50 субгрантів регіональним медіа по 180 тисяч гривень»; 17:58 «Нашими критеріями для приєднання є незалежність, прозора структура власності і джерела фінансування»; 19:40 «Анонімний телеграм-канал не може взяти участь у мережі»; 21:22 «Ми відкриті для немедійних партнерів, в мережі вже 20 немедійних організацій»; 27:02 «Болючих питань і проблемних зон дуже багато»; 29:35 «Ми в комунікації з Міністерством відновлення»; 32:13 «Recovery Window мусить мати і англомовний напрямок»; 34:48 «Ми хочемо, щоб наші партнери робили офлайн-івенти у себе в громадах, певні спецпроєкти, стратегували про те, якими можуть бути колись окуповані громади».…

Медіуми

1
«Випуск УніверCheck про Приазовський техуніверситет вийшов реквіємом», — Олена Левандовська 35:46

منذ 48 weeks35:46

35:46

У випуску — про секрети залучення знаменитостей до соціальних проєктів та особливості роботи із підлітковою аудиторією. Як створювати та популяризувати соціально-корисний контент для молоді, як розвиваються проєкти УніверCheck та КоледжCheck, про що їздять спілкуватися Сашко Педан та Василь Байдак до дітей у прифронтові громади, а також про співпрацю з Суспільним мовником — все це ведучі подкасту «Медіуми» Наталя Соколенко та Вадим Міський обговорили у новому випуску подкасту «Медіуми» з Оленою Левандовською , СЕО комунікаційного агентства pedan|buro та керівницею ГО «UMind». 00:00 «Два роки повномасштабної війни українських дітей бомблять зокрема і фейками»; 06:08 «Українологія в TikTok має по сто-двісті тисяч переглядів»; 09:34 «Ми їдемо туди, де до дітей ніхто фактично не приїжджає»: як працюють НеЛекції з мінної безпеки з Олександром Педаном та Василем Байдаком; 14:18 «У своїх медіакампаніях ми робили акцент на місцеві медіа»; 18:48 «Випуск УніверCheck про Приазовський технічний університет вийшов реквіємом»; 26:28 «12 блогерів погодилися на соціальній ініціативі прийти, витратити час і знятися» — як шукали юних блогерів для проєту «Колайдер»; 30:14 «Для мене важливо не працювати з тими блогерами, хто живе в своєму світі «рожевих єдинорогів».…

Медіуми

1
«Теперішні подкастери стануть маркетмейкерами», — Катерина Котвіцька, MEGOGO Audio 36:19

منذ 49 weeks36:19

36:19

У випуску — аналіз поточної ситуації і трендів у сфері дистрибуції аудіоконтенту онлайн, реакцію MEGOGO Audio на повномасштабне вторгнення, премію «Слушно» та експансію сервісу на європейські ринки. Скільки людей в Україні слухають подкасти, які теми пропонують подкастери і що натомість шукають користувачі, як відбуватиметься цьогоріч премія «Слушно», на які закордонні ринки вже вийшла і планує вийти компанія MEGOGO та що дала сервісу співпраця із «Радіо Культура» — про все це ведучі подкасту «Медіуми» Наталя Соколенко та Вадим Міський говорять у новому випуску з Катериною Котвіцькою , менеджеркою MEGOGO Audio — найбільшого агрегатора подкастів в Україні. 00:00 Загальна аудиторія слухачів аудіоконтенту на MEGOGO складає близько мільйона; 08:00 «Зараз 770 українських подкастів на МEGOGO»; 13:45 «Автори подкастів заповнюють свою самотність. Люди хочуть проговорення певних тем, їм бракує майданчиків, де вони це можуть робити»; 15:08 «Щороку вкрай мало випускають подкастів про спорт»; 23:07 «Кожного року і номінації, і правила присудження премії змінюються»; 29:08 «Є величезний виробник контенту і є величезний дистриб'ютор контенту. І це дві суперсили, які ми поєднали»; 32:35 «Узяли на себе сміливість розвивати сервіс на іноземних ринках».…

Медіуми

1
«Мета мого подкасту — мілітаризація суспільства. Ми маємо стати Техасом», — Сергій Гнезділов 33:15

منذ 50 weeks33:15

33:15

У випуску — про творчість на війні, цензуру і (не)ефективні державні комунікації. Сергій Гнезділов у війську з 2019 року, куди пішов добровільно просто з університету, де вчився на журналіста. Зараз він командир підрозділу аеророзвідки і, окрім воєнних задач, з окопів встигає робити подкаст про армію без цензури і навіть фестиваль «ВиделкаFEST» на рідній Одещині — про все це ведучі подкасту «Медіуми» Наталя Соколенко та Вадим Міський говорять у новому випуску з Сергієм Гнезділовим , ведучим « ++ подкасту » та військовослужбовцем 56-тої окремої мотопіхотної Маріупольської бригади. 00:00 «В мене є громадянський обов'язок, але водночас я не відчуваю, що це моє — бути військовим»; 07:50 «Суспільство, яке проживає в мирних містах, не розуміє, про що думає військовий»; 12:25 «Ми маємо абсолютно мілітаризувати повністю все наше суспільство»; 13:35 «Вся державна комунікація у нас полягає в тому, що все треба заборонити»; 17:20 «Державна пропаганда має будуватися виключно на правді»; 18:25 «Я з самого початку війни не був прихильником грифа “цілком таємно” щодо наших втрат»; 21:55 «Армія FM ніхто на фронті не слухає»; 25:42 «Буквально за півтора місяця ми підготували програму фестивалю ВиделкаFEST».…

Медіуми

1
Лєна Чиченіна: «Остаточний варіант сценарію “Оскара” надіслали нам вже під час трансляції» 48:55

منذ 52 weeks48:55

48:55

У випуску — про враження артоглядачки та ведучої Лєни Чиченіної від коментування церемонії вручення Оскара, значення отриманої нагороди для України, про два полюси української кіноіндустрії та проблеми державної підтримки кінематографії, а також про запуск нового медіатаблоїда. У ніч з 10 на 11 березня в Лос-Анджелесі пройшла 96-та церемонія нагородження кінопремії «Оскар». Уже вдруге на телеканалі «Суспільне Культура» відбулась ексклюзивна пряма трансляція церемонії, а коментувала цю подію наживо Лєна Чиченіна. Як вона готувала свій сценарій для Оскарівської ночі, які недоліки попередніх трансляцій врахувала, чи вгадала імена переможців та що думає про роль Держкіно у розвитку українського кінематографу — про все це ведучі подкасту «Медіуми» Наталя Соколенко та Вадим Міський говорять у новому випуску з Лєною Чиченіною , кінокритикинею, артоглядачкою «Детектора медіа». Ця розмова зі свіжими враженнями коментаторки оскарівської церемонії була записана безпосередньо у день її проведення. 00:00 Про проблеми минулих трансляцій Оскарівських церемоній: «Коментатори коментували постійно. На піснях, на репліках ведучого, а глядачам хотілося почути жарти»; 08:12 Що означає для України перемога на Оскарі; 15:30 Про трансляцію церемонії вручення Оскара в Україні у попередні роки: «Коментувати запрошували Альону Вінницьку, Анатолія Анатоліча, які в кіно не розуміються»; 17:30 Про підготовку до трансляції: «Мені треба за 25 секунд, поки Нолан шурує до сцени, сказати щось про нього вочевидь не дуже банальне»; 25:36 Про переможців: «Саме цього року якось особливо було передбачувано»; 36:00 Про державну підтримку кінематографії: «У нас досі немає стратегії розвитку кіно»; 46:52 Про запуск нового медіатаблоїда: «Це буде помста Антоніни!»…

Медіуми

1
Дарка Гірна: «Обличчя Незалежності» — це своєрідний аудит України: що у нас було та як ми з цим давали раду 24:16

منذ 1 year24:16

24:16

У випуску — про те, як виробляти та фінансувати історичний контент в Україні. Ютуб-канал «Обличчя Незалежності» стартував у серпні 2021-го як документальний проєкт, сьогодні контент каналу спрямований на висвітлення політики національної пам’яті, розповідає про комуністичну окупацію України та про видатних українців у ХХ та ХХІ століттях. Як заснувати й наповнювати авторський канал історичним контентом, про монетизацію в YouTube, заробіток на Patreon і фактори, що сприяють розширенню аудиторії, а також про реакцію жителів тимчасово окупованих територій і глядачів із країни-агресорки на наративи про історію спротиву радянській окупації — про це ведуча подкасту «Медіуми» Наталя Соколенко поговорила з Даркою Гірною , авторкою та ведучою ютуб-каналу «Обличчя Незалежності». 00:00 «Я розуміла, що це не буде популярний контент. Але я розуміла, що його треба зафіксувати»; 06:38 «У мене зараз 64 тисячі підписників, але в масштабах YouTube — це нічого»; 08:56 «Зараз я якось їду на історії з Patreon»; 14:40 «Є багато істориків, книг, інтерпретацій, але людина, яка була в тих жорнах історії, значно більше викликає довіри, вона говорить від першої особи»; 22:10 «Росія віджала всю інфраструктуру дипломатичних служб після розпаду СРСР, вони фактично все привласнили».…

Медіуми

1
«Коли ми запустили вайбер-канал Зеленського, він одразу став більшим за його ж канал у телеграмі». Розмова з Галою Котовою 28:00

منذ 1 year28:00

28:00

У випуску — про те, як досвід роботи під час пандемії COVID-19 допоміг команді Rakuten Viber працювати та зростати після початку широкомасштабного вторгнення. Після початку повномасштабного вторгнення Rakuten Viber припинив бізнес-операції у Росії, відкрив новий офіс в Україні та фіксує значне зростання вайберу на українському ринку. Як компанія у співпраці з медіаекспертами, офіційними медіа й органами влади бореться з розповсюдженням фейків, чому японський власник компанії Хіроші Мікітані так вірить в український ринок і допомагає народу й уряду України — про це ведуча подкасту «Медіуми» Наталя Соколенко поговорила з Галою Котовою , керівницею команди маркетингу Rakuten Viber в Україні. 00:00 «Rakuten в перекладі з японської — це оптимізм»; 04:40 «Viber встановлений на 98% смартфонів в Україні»; 10:20 «Команда “Блискавки” до початку широкомасштабного наступу вела різні канали, зараз канал виріс до декількох мільйонів без реклами»; 13:10 «На російському ринку було припинено бізнес-операції, щоб не отримувати там доходу і не сплачувати там податки»; 14:00 «Наша політика використання застосунку передбачає повну заборону терористичного, екстремістського, насильницького, сексуального контенту»; 19:00 «Досвід, який ми отримали в часи COVID-19, був дуже корисний нам зараз — під час повномасштабної війни»; 21:15 «Початок великої війни — це другий період нашого бурхливого зростання»; 22:55 «Ми бачимо величезний потенціал в українському ринку, саме тому ми нещодавно відкрили офіс в Києві».…

Медіуми

1
Гейміфікація медіа: досвід NYT, WP та можливості для українських медіа. Розмова з Олександрою Гондюл 31:25

منذ 1 year31:25

31:25

У випуску — про те, як принципи гейміфікації в медіа впливають на аудиторію та залучення читачів. Гейміфікація — новий формат взаємодії медіа з читачами за допомогою новинних ігор, що допомагає утримувати увагу та бути конкурентоспроможними на медіаринку. Сучасній журналістиці необхідна нова форма взаємодії з читачем для підтримання ефективності. Один із таких підходів перетворився вже на світову тенденцію — гейміфікацію новин. Сутність полягає в тому, щоб додавати до медіаконтенту ігровий елемент, тим самим забезпечити кращу взаємодію читача та контенту. Про це ведучі подкасту «Медіуми» Наталя Соколенко та Вадим Міський говорять у новому випуску з Олександрою Гондюл , спеціалісткою з гейміфікації медіаконтенту та дослідницею ігрових технологій у висвітленні суспільно-важливих тем. Технологію виготовлення якісного гейміфікованого медіаконтенту вона викладає в Київському столичному університеті імені Бориса Грінченка. Також учасники подкасту поговорять про універсальну формулу, за якою створюють гейміфікований контент, різницю понять «гейміфікація медіаконтенту» та «новинні ігри», оцінку успішності ігрофікації новин у New York Times та Washington Post і як утримувати увагу та робити так, щоб люди ставали «фанами». Олександра Гондюл зробила прогноз — коли українські медіа масово перейдуть на виготовлення гейміфікованого контенту на заміну текстовим, аудіо- та відеоматеріалам. 00:00 Медіа мають переймати інноваційні ігрові інструменти для того, аби привертати увагу споживачів, утримувати увагу на час, необхідний для передачі конкретних повідомлень, складної теми, проблеми, яку необхідно висвітлити; 05:32 «Є новинні ігри, а є гейміфікація в медіа. І тут важливо не плутати»; 08:15 New York Times зробив застосунок, у якому користувач стає суддею на бейсбольному матчі та намагається справедливо оцінити кидки гравців. Це хороший приклад створення спортивної культури серед читачів і глядачів; 11:15 «Контент іде за споживачем, відповідно, ми розуміємо, що у споживачів контенту видання Washington Post є проблема зі щурами»; 14:00 «Медіа мають використовувати різні гейміфіковані інструменти, щоб доносити складні теми, занурювати споживачів у ці теми в інтерактивному вигляді»; 14:25 «Коли створюються новинні якісні ігри, часто використовують модель PERMA — це термін із психології» (модель, що об'єднує та демонструє основні елементи щастя та благополуччя — « ДМ» ) ; 20:10 «Мені здається, що до гейміфікованих редакцій ми перейдемо не скоро»; 25:35 «В принципах створення ігор є кілька ключових елементів»; 27:35 «Аби втримувати увагу, і щоб люди ставали фанами тієї чи іншої гри — є піраміда геймдизайну».…

Медіуми

1
З російським наративом про «один народ» ми боремося концертами в Європі, — Володимир Шейко 33:46

منذ 1 year33:46

33:46

У випуску — про війну української та російської культур на музичних сценах Європи. У грудні 2023-го Симфонічний оркестр Українського радіо провів гастрольний тур країнами Бенілюксу. Звертаючись до музикантів після концертів у різних містах, глядачі неодноразово говорили, що вони довго пам’ятатимуть ці творчі зустрічі, пронизані великим натхненням. Як музиканти проводять репетиції під час ракетних обстрілів, як добирають репертуар для європейських концертних залів, що український диригент мусить пояснювати європейським колегам про Зеленського і Путіна, а також як бореться із засиллям російських виконавців на концертних майданчиках у штаб-квартирі ООН, про що розпитують журналісти європейських телемовників та чим порадує Симфонічний оркестр Українського радіо рідну аудиторію у 2024 році — про все це ведучі подкасту «Медіуми» Наталя Соколенко та Вадим Міський говорять у новому випуску з Володимиром Шейком , народним артистом України, художнім керівником і головним диригентом Заслуженого академічного симфонічного оркестру Українського радіо. 00.00 «Наші музиканти збентежені таким прийомом у європейських залах»; 10:40 «У європейському турне граємо твір Юрія Шевченка “Ми є” — це ніби колискова для рідної країни, яка просинається і прокинеться в новому світлому майбутньому»; 17:48 Цього року Українському радіо — 100 років, Симфонічному оркестру — 95. Плануємо тур містами України; 21:35 «Концерти під егідою ООН у Женеві заповнюються рашистськими виконавцями — два роки великої війни»; 24:50 «Колективи радіо у світі вважаються оркестрами найвищого класу».…

Медіуми

1
Український хакер запропонував поміч. Олександр Педан у подкасті «Медіуми» розповів подробиці викрадення його ютуб-каналу 54:22

منذ 1 year54:22

54:22

У випуску — про співпрацю з Суспільним, новий проєкт замість «УніверCheck» та інші ідеї Pedan buro, а також як у Сашка Педана вкрали ютуб-канал і як він рятував ситуацію. У грудні 2023 року Суспільне та Pedan buro запустили «Колайдер» — перший проєкт НСТУ для підліткової аудиторії на платформах YouTube і TikTok. Як цей проєкт планує перетворитися на цілу екосистему з виробництва українськомовного контенту для підлітків, як добирають ведучих для підліткової аудиторії, як конкурують і водночас співпрацюють із блогерами та на яких майданчиках знімають наукові батли, а також про власні проєкти: чому більше не буде «УніверCheck», про що розповідають у подкасті «Кажуть» і про перипетії з власним YouTube-каналом: як його викрали хакери, Google видалила весь контент за вісім років роботи і як український хакер допоміг усе це повернути. Про все це ведучі подкасту «Медіуми» Наталя Соколенко та Вадим Міський говорять у новому випуску з Олександром Педаном , українським телеведучим, громадським діячем, співзасновником комунікаційної агенції Pedan buro та креативним продюсером ютуб-каналу «Колайдер». 00:00 «Дуже високий запит виявився зараз у суспільства на контент, народ не може жити тільки в телемарафоні, як виявилось»; 03:09 «Ми разом із Суспільним створили цілу екосистему корисного, цікавого україномовного контенту для підлітків — проєкт “Колайдер”»; 12:47 «Ми знімали проєкт у Музеї науки від Малої академії наук і в “Експериментаріумі”»; 13:35 «Ведуча “Кіберхати” — переможниця Всесвітньої олімпіади Genius, представниця Малої академії наук»; 17:55 «Ми не використовуємо ненормативну лексику. Ми точно те, що мама дозволить ставити своїм дітям»; 21:55 «Моя наступна мрія — створити прям екосистему україномовного контенту на ютубі для дітей і підлітків»; 30:09 «Більше не “УніверCheck”. У третьому сезоні ми будемо знайомити підлітків із профтехосвітою у “КоледжCheck”»; 46:55 «Ми з допомогою українського хакера повертали наш ютуб-канал, який вкрали» 51:44 «Подкаст “Кажуть” — це проєкт про те, що говорять у вас у дворі, у вашому вайбері, телеграмі».…

Медіуми

1
«Суспільне розширює інформаційне мовлення і готує нові культурно-освітні та спортивні проєкти», — Світлана Остапа 43:19

منذ 1 year43:19

43:19

У випуску — про проблеми, з якими зіткнулася українська журналістика у 2023 році, чого досяг і що планує Суспільний мовник, посилення державного мовлення, проблеми з допуском на фронт та прогнози на 2024 рік. У випуску голова Наглядової ради Світлана Остапа розповідає, що Суспільне мовлення має рівень довіри аудиторії у 86%, яка дивиться, слухає та читає новини Суспільного. У диджиталі сторінки Суспільного перетнули межу 10 млн підписок. Крім того, у 2023 році було запущено новий спортивний телеканал «Суспільне Спорт», нову радіостанцію «Радіоточка» й унікальну платформу архівних відео- й аудіофайлів «Суспільне Медіатека». Також ведемо розмову про майбутнє марафону «Єдині новини» та міркуємо, чи міг би Суспільний мовник самостійно виробляти й транслювати новинний телемарафон. Насамкінець підбиваємо медійні підсумки 2023 року та дискутуємо про те, де українським медіа брати гроші, людей і як працювати на фронті. Про все це ведучі подкасту «Медіуми» Наталя Соколенко та Вадим Міський говорять у новому випуску зі Світланою Остапою , головою Наглядової ради Національної суспільної телерадіокомпанії України та заступницею шеф-редакторки «Детектора медіа». 00:00 «Ми визначили, які філії Суспільного стануть регіональними хабами»; 05:35 «Влада вже зрозуміла, що ми не дамо втручатися в редакційну політику компанії, з цим пов’язане посилення державного мовлення»; 09:22 «Довіра до Суспільного значно зросла — понад 80%. Водночас довіра до телемарафону падає»; 13:20 «Я цікавилася у правління Суспільного, чи могла би компанія самостійно виготовляти телемарафон»; 20:05 «У онлайн-медіа десь 60% — це гроші від донорів і 40% — доходи від реклами. Є відомі медіа, які кажуть, що якщо ми не отримаємо в найближчі кілька тижнів грант, то можемо закритися»; 27:34 «Поки сприйматимуть журналістів як якихось дітей, яких треба захищати, які можуть розпатякати якісь військові таємниці, а не як людей, які виконують свою роботу, представників важливої професії — ситуація з допуском медіа на фронт не зміниться»; 34:00 «Суспільне набиратиме журналістів на нові інформаційні програми, плануємо також розвиток виробництва контенту для задоволення культурних та освітніх потреб».…

Медіуми

1
«Якщо ми не знайдемо механізм, як зробити Єдиний марафон більш збалансованим, він себе вичерпає в межах одного року», — Ярослав Юрчишин 41:28

منذ 1 year41:28

41:28

У випуску — про задачі, які збирається розв’язувати новий Голова Комітету з питань свободи слова Верховної Ради. 9 грудня Верховна Рада призначила Ярослава Юрчишина очільником комітету з питань свободи слова замість нардепа від забороненої проросійської партії «Платформа за життя і мир» Нестора Шуфрича, якого підозрюють у держзраді. Які подальша доля інформаційного марафону «Єдині новини», чи є перспективи спрощення умов роботи журналістів на війні та кращого розслідування справ перешкоджання професійній діяльності журналістів, а також про те, що робити з анонімними телеграм-каналами — чи достатньо розвивати медіаграмотність, чи держава має піти на жорстке регулювання — про це ведучі подкасту «Медіуми» Наталя Соколенко та Вадим Міський поговорили з Ярославом Юрчишиним , головою Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова. 00:00 Як писати, щоб на публікацію звернули увагу народні депутати? 08:30 Про анонімні канали: «Держава може комунікувати з власниками мережі: або ви працюєте на підвищення верифікації, або ми будемо приймати необхідні рішення, як свого часу приймали рішення по “Однокласниках”, “ВКонтакті”»; 20:00 Що робити з марафоном: «Якщо ми не знайдемо механізм, як зробити єдиний марафон більш збалансованим, він себе вичерпає в межах одного року»; 25:00 Про доступ журналістів у приміщення Верховної Ради та трансляції засідань у прямому ефірі: «Незалежно від безпекової спроможності парламенту, ми маємо підвищувати рівень обізнаності людей про Верховну Раду»; 33:40 Про медіаграмотність: «Базові речі, як фінансова грамотність, медіаграмотність, основи охорони здоров’я, мають бути від садочка до університету, вшиті в загальні програми»; 36:30 Про допуск журналістів на фронт: «Ми точно будемо робити з усіма військовими комунікаційними командами зустрічі й пояснювати: друзі, треба спрощувати!».…

Медіуми

1
«Політика почала “їсти” нашу війну», — заступник головреда «УП» Євген Будерацький 57:42

منذ 1 year57:42

57:42

У випуску — про взаємини «Української правди» з Офісом президента, цензуру військових і гроші, зароблені для Томаша Фіали. 24 лютого 2022 року редакторка колонок «УП» написала новину під диктовку заступника головреда: «Путін почав війну в Україні». Як редакція «Української правди» зустріла велику війну, чи отримують вказівки від власника Томаша Фіали, навіщо ще в травні 2022-го журналісти написали про конфлікт між Зеленським і Залужним. А також про прем'єри нових аудіовізуальних продуктів «УП», зміни в технології виробництва матеріалів і використання штучного інтелекту. Про це ведучі подкасту «Медіуми» Наталя Соколенко та Вадим Міський поговорили з Євгеном Будерацьким , заступником головного редактора «Української правди». 00:00 «Будерацький, прокидайся. Почалось!»; 16:12 «Політика почала “їсти” нашу війну»; 20:30 «Не тільки воєнного кореспондента, а й воєнного редактора не було»; 28:30 «Нам сказали, що повернуть акредитацію, якщо напишете щось на кшталт “давайте жити дружно, ми більше так не будемо”»; 33:40 «Відео — це обов’язковий напрямок для медіа»; 38:00 «Наші вороги розганяють міфи, що ми належимо Соросу, Льовочкіну, Авакову, Фірташу, Григоришину. Але ця конструкція зламалася»; 49:00 «Автори, звісно, ходили до самого Татарова»; 54:00 «Штучний інтелект для новин ми не використовуємо, але в подкасті був один момент».…

Медіуми

1
«Я вважаю, що в Україні — найсильніші діти, це діти війни». Гостя — Анна Тульєва 29:58

منذ 1 year29:58

29:58

У випуску — про організацію та залаштункові історії фіналу Нацвідбору на «Дитяче Євробачення — 2023». Цієї неділі, 26 листопада, в Палаці Нікайя у Ніцці (Франція) відбудеться фінал «Дитячого Євробачення — 2023». Україну на 21-му дитячому пісенному конкурсі представить дев’ятирічна Анастасія Димид із піснею «Квітка». Вона була наймолодшою учасницею Національного відбору, її перемога спричинила скандал і хвилі критики у соцмережах. Попри переживання, Анастасія разом із командою Суспільного готується до виступу. Як організатори Нацвідбору та юні учасники конкурсу готували свої виступи в умовах війни, знімали кліпи у підвалах і дякували захисникам за можливість співати на сцені — про це ведучі подкасту «Медіуми» Наталя Соколенко та Вадим Міський поговорили з Анною Тульєвою , ведучою Національного відбору на «Дитяче Євробачення — 2023». 01:35 Цього року нетипово у скандальну хвилю потрапило «Дитяче Євробачення»; 04:35 Я сама — простенька дівчинка з Житомирської області, яка пообіцяла своєму дідусю, що буду колись в «телеку»; 05:30 Мій шлях продовжився на Суспільному, тому що це — найщиріша та найчистіша телекомпанія; 06:30 Чому виник скандал на «Дитячому Євробаченні»? 09:40 Національний відбір на «Дитяче Євробачення» цього року став одним із найкращих; 11:43 Перші слова, які переможниця Анастасія Димид сказала зі сцени — «Дякую усім захисникам». Чи був патріотизм і україномовність умовою участі дітей у Нацвідборі? 15:40 Світлана Тарабарова написала пісні для дітей, які не мали своїх творів, не мали можливості їх записати; 16:20 Щоб приїхати на прослуховування, родина учасника конкурсу Артема Котенка просила окремі дозволи у військових, щоб їх відпустили раніше чи пізніше, бо на Сумщині була довша комендантська година; 16:40 Фіналістка конкурсу Поліна Бабій зараз навчається в Словаччині. Її пісня, як вона розповідала, про те, що ми всі маємо допомагати нашій країні; 17:40 Чому переможниці Анастасії Димид так відгукується тема війни? 21:23 Під час знімання влогів дітей ніхто не змушував говорити або не говорити щось про війну; 22:30 Як готують Анастасію до поїздки на фінал «Дитячого Євробачення» у Ніццу? 24:10 Анастасії Димид лише 9 років, вона дуже сильна дівчинка. Вона з усім впорається; 27:50 «Мені казково» — терапевтична пісня Світлани Тарабарової для Нацвідбору «Дитячого Євробачення».…

Медіуми

1
«Я не думав, що у XXI столітті радіо як технологія буде настільки стратегічною і життєво важливою», — Дмитро Хоркін 36:43

منذ 1 year36:43

36:43

У випуску — про те, як вплинула війна на розвиток радіо в Україні. Рівно 99 років тому, 16 листопада 1924 року, почалася історія радіо в Україні – вийшла в ефір перша передача «Українського радіо». А сьогодні саме велика війна повернула необхідність радіо, його стратегічне значення. Як Українське радіо готувалося до вторгнення армії РФ, що було в радіоефірі у перші години широкомасштабної війни, як кореспонденти виходили в ефір із окупованого Херсона. А також про стрімке розширення аудиторії УР від початку широкомасштабного вторгнення та підготовку до 100-літнього Дня народження Українського радіо. Про це ведучі подкасту «Медіуми» Наталя Соколенко та Вадим Міський поговорили з Дмитром Хоркіним , членом правління Суспільного Мовлення, відповідального за радіо, телебачення та диджитал. 02:20 Як Українське радіо відреагувало на початок широкомасштабного вторгнення РФ? 03:10 За два місяці до повномасштабного вторгнення ми вже почали готуватися; 05:00 Я ніколи не думав, що у XXI столітті радіо набуде такої важливості і стратегічності; 06:10 У час, коли відбуваються бойові дії, немає електроенергії, відсутній зв'язок, мобільні оператори і телеканали — радіо мало змогу покривати ці території; 06:25 У новоокупованих територіях: передмісті Києва, Чернігівській області, на Херсонщині, в Маріуполі «Українське радіо» залишалося єдиним українським медіа; 07:15 Після 10-го жовтня 2022 року, коли був масований ракетний обстріл Києва та інших великих міст проявилась важливість радіо; 08:35 Багато людей вперше відкрили для себе радіо і закохалися, зрозуміли цю магію, бо підстрибнуло загалом споживання радіо і ця тенденція зростання залишається; 09:05 Радіоприймач на батарейках є невіддільною частиною тривожної валізки; 09:25 На другий день повномасштабної війни почався марафон «Єдині новини». Чи не пора вже його закривати? 13:45 У нас (в слоті Суспільного в марафоні «Єдині новини») є баланс думок, представленість усіх політичних сил, ми мовимо в рамках стандартів; 14:55 Із квітня 2022 року ми запустили телеканал «Суспільне. Культура» — поза марафонний; 15:25 В якомусь сенсі «Суспільне» є в хорошому сенсі бенефіціаром, тому що сприймається це передусім як і телеканал «Перший»; 17:00 У Херсоні, коли він був окупований, працювали кореспонденти Українського Радіо; 21:10 Ми потрібні аудиторії — скільком людям ми змогли допомогти, які були в окупації, які проривалися гуманітарними коридорами через нас; 23:00 Хто дає вказівки: Офіс Президента чи Дмитро Хоркін, чи якісь аноніми з телеграм-каналів вказують? 25:30 У Соловйова на величезних екранах твій портрет, ти — український Геббельс; 28:15 Радіодиктант — це слово №1 у запиті українського сегмента Google в день проведення; 30:27 Цього року Українському радіо виповнюється 99 років; 31:15 Ми один із найстарших радіомовників у світі. Ми в ефірі будемо розповідати про цю історію. Зараз готуємо книжку до сторіччя радіо; 32:00 Напевно, саме велика війна повернула цю необхідність радіо, його стратегічне значення.…

Медіуми

1
«Якщо влада розміщує рекламу між онлайн-казино і чорнухою, то це стає частиною репутації влади», — Оксана Романюк 24:20

منذ 1 year24:20

24:20

У випуску — про залучення анонімних телеграм-каналів до співпраці з Офісом Президента. 16 жовтня на зустріч офрекорд із президентом Зеленським поряд із професійними, з прозорою власністю медіа були також запрошені представники анонімного телеграм-каналу «Труха» . Про це ведучий подкасту «Медіуми» Вадим Міський поговорив з Оксаною Романюк , директоркою Інституту масової інформації. У розмові вона порівняла відповідальність перед законом і суспільством авторів телеграм-каналів та професійних медіа. А також застерігла владну команду від будь-якої співпраці з анонімними телеграм-каналами. На її думку, така співпраця не лише шкодить репутації Офісу Президента, а й не дає жодної практичної користі для посилення впливу на суспільство: «Влада стала жертвою агресивного маркетингу телеграм-каналів. Це мильна бульбашка, за якою не стоїть реального впливу і реальної аудиторії». Вона наголошує, що такі канали свою аудиторію купують і їх вплив однозначно переоцінений. 02:46 На зустріч із Президентом України запросили адміністратора «Трухи» та інших телеграм-каналів — сумнівних, анонімних; 03:10 Ми не знаємо, хто за цими телеграм-каналами стоїть; 03:55 Телеграм-канали не відповідають за той контент, який вони продукують, вони жодним чином не регулюються; 04:50 ОП фактично прирівняв телеграм-канали до професійних журналістів, це дуже обурило журналістську спільноту; 05:15 У журналістів є місія — інформувати правдиво. В телеграм-каналі місія заробляти гроші; 06:00 Телеграм-канал «Труха» ловили на публікації фейків; 06:30 Шеф-редакторка видання «Бабель» Катерина Коберник назвала таке рішення: «Солідаризація з помийкою і демонстрація абсолютної некомпетентності в питаннях медіа в ОП»; 10:30 «МакДональдз» відхрестився від спроби використання бренду в промоції на телеграм-каналах; 10:50 Якщо влада розміщує рекламу між онлайн-казино і чернухою, то це стає частиною репутації влади; 13:10 У нас у всіх є право на отримання достовірної інформації і це право гарантоване нам Конституцією України; 19:00 Аби замовники користувалися роботами для вимірювання аудиторії телеграм-каналів, то вони б не користувалися цими майданчиками, тому що вплив там мінімальний насправді; 21:45 До нас також доходили чутки про співпрацю влади з «Ісландією».…

Медіуми

1
«У неділю вишиванка і “Слава Ісусу”, а серед тижня геть інші справи», — Любомир Ференс і Марта Когут про весільний скандал у Львові 21:26

منذ 1 year21:26

21:26

У випуску подкасту «Медіуми» ми поговорили з авторами розслідування про пишне весілля експрокурора та колишньої працівниці ДБР, яке зробило регіональне видання lviv.media. Упродовж двох днів у п'ятизірковому комплексі Emily Resort, неподалік Львова, прокурори, колишні працівники правоохоронних органів, ДБР, податкової та депутати святкували пишне весілля Ростислава Ільницького та Роксолани Москви. Ця історія змусила «огризатися» речницю ДБР просто в ефірі єдиного телемарафону, а Олю Полякову записувати пояснення щодо її участі у гулянці. А також порушила огром питань про межі дозволеного в поведінці заможних українців під час широкомасштабної війни. До чого не призвела ця історія, то це до публічних вибачень і щедрих донатів на ЗСУ з отриманих на весіллі грошей і подарунків зі боку молодят і їхніх батьків. Про це ведучі подкасту «Медіуми» Наталя Соколенко та Вадим Міський поговорили з очільником видання lviv.media Любомиром Ференсом і Мартою Когут , авторкою матеріалу про це пишне весілля . 02:40 З якою метою журналісти зайнялися історією про весілля? 03:55 Ми дійшли висновку, що це колишні держслужбовці; 04:20 Ми дзвонили й до нареченого, і до мами нареченої, але ніхто з нами на контакт не вийшов; 04:45 Молодята колись працювали в ДБР і в прокуратурі; 05:20 Батько нареченого до нас сам зателефонував, просив не публікувати цього матеріалу; 07:20 Ми всі одноголосно сказали: робимо та публікуємо; 08:20 Ви пробували рахувати бюджет цього дійства? 09:00 Який резонанс мала ця історія? 09:55 Багато військових записують відео з обуренням; 10:10 Історія потрапила у загальнодержавні видання, а чи всі львівські медіа написали про цю історію? 13:00 Часто в регіонах виходять класні історії, але їх просто не беруть, бо це регіональні сайти; 14:45 Що ви думаєте про те, що селебріті включилися в розкрутку історії, зокрема, Оля Полякова? 18:15 Ми сподіваємося, що це ще не кінець історії, ми тут чекаємо на деякі дані; 18:30 Як до журналістів видання lviv.media ставляться тепер у Львові, що змінилося?…

Медіуми

1
Цьогоріч перед Радіодиктантом стоять два серйозних виклики. Гостя подкасту «Медіуми» — Юлія Шелудько 21:44

منذ 1 year21:44

21:44

У випуску — про назву Радіодиктанту-2023, виклики, пов’язані з перенесенням дати та війною, а також про те, що робити, аби стати переможцем. У попередні роки Радіодиктант відбувався 9 листопада, а у 2023-му вперше відбудеться 27 жовтня. На цю дату в багатьох учнів, які зазвичай активно долучаються до написання просто у школах, будуть канікули, і це виклики, які намагаються подолати організатори події. Лишаються і виклики минулого року: широкомасштабне вторгнення з повітряними тривогами та можливими вимкненнями світла. Однак команда Українського радіо налаштована знову охопити величезну аудиторію як в Україні, так і по всьому світу. Як називатиметься текст цьогорічного диктанту, як вдається організаторам Радіодиктанту національної єдності щоразу робити з цієї акції найбільший флешмоб України, чому долучаються учні, студенти, попзірки, дипломати, депутати, міністри й навіть очільники уряду, в який спосіб вдається залучити до написання Радіодиктанту українців з усього світу, навіть в Антарктиді. Про це ведучі подкасту «Медіуми» Наталя Соколенко та Вадим Міський поговорили з Юлією Шелудько , виконавчою продюсеркою Українського Радіо, координаторкою проєкту «Радіодиктант національної єдності». 01:20 Радіодиктант відбудеться 27 жовтня. Як сталося, що зміна церковного календаря призвела до зміни дати радіодиктанту? 03:20 Текст буде 100% красивий, цікавий, якісний; 03:40 Катерина Калитко вже розпочала писати текст. 04:05 Про що буде диктант? 04:40 Називатиметься текст Радіодиктанту «Дороги України»; 05:40 Радіодиктант — це вже традиція; Чи є акція актуальною в час війни? 06:25 Мова об'єднує людей, люди пишуть, вони в один момент, в один час, в різних точках нашої планети пишуть; 07:35 Треба відправляти текст листом на Українське радіо; 08:00 Ми ще потім призи переможцям даємо; 08:20 Скільки людей дивиться та слухає Радіодиктант? 09:30 Інші радіостанції й теленовини, сайти — всі пишуть новину: сьогодні Радіодиктант національної єдності; 12:05 Як залучається закордонна аудиторія, вони теж присилають свої листи з-за кордону? 13:15 Радіодиктант об'єднує тих, хто не об'єднується іншими способами; 13:40 Що треба зробити, аби стати переможцем? 15:10 Христина Гоянюк зі Львова перемогла вже 10 разів; 15:30 Українське радіо в Одесі розповіло про учасницю, яка теж писала всі радіодиктанти; 18:20 Фотографії бійців із передової, які сидять на танку, і вони пишуть Радіодиктант — символ епохи; 20:10 Трансляція Радіодиктанту відбудеться на хвилях Українського радіо, в «Дії», в застосунку «suspilne.radio», дивитися можна на телеканалі «Суспільне. Культура», а також на фейсбук-сторінці «Суспільного» і YouTube-каналі «Українського радіо».…

Медіуми

1
«Хоробрі казки» від Суспільного допомагають батькам говорити з дітьми про війну, втрати, евакуацію. Гостя — Вікторія Мурована 24:52

منذ 1 year24:52

24:52

У випуску — про «моркву в шоколаді» як принцип виготовлення контенту для дітей та особливості підходу до дистрибуції дитячого і підліткового контенту на Суспільному. Книга «Хоробрі казки» — це друкована версія аудіоказок, створених командою Суспільного у 2022 році, щоб чесно і з турботою пояснити дітям нові реалії воєнного часу. Цього року «Хоробрі казки» презентують на міжнародному рівні — на українському стенді Франкфуртського книжково ярмарку. Про те, чому дорослі плачуть, слухаючи і читаючи «Хоробрі казки», а діти — ні. А також про наступні проєкти Суспільного для дітей і вихід на підліткову аудиторію: «Це буде освітній контент у чотирьох форматах». Про це ведучі подкасту «Медіуми» Наталя Соколенко та Вадим Міський поговорили з Вікторією Мурованою , генпродюсеркою цифрових платформ Суспільного. 02:30 Як на Суспільному після початку широкомасштабного вторгнення РФ виникла ідея створити аудіоказки нового часу; 09:00 «Біжи, мишеня» — це казка про те, як пояснити дитині втрату; 09:30 Казка «Диво у темряві» зʼявлася під час блекаутів; 14:40 Батьки свідомо шукають контент український та українською мовою; 17:40 Цього року буде запущено проєкти для підлітків — «це освітній контент у чотирьох форматах»; 19:00 Як зараз виглядає конкуренція українськомовного і російськомовного дитячого контенту; 20:10 Весь контент для дітей виробництва Суспільного — це «морква в шоколаді», намагання подати корисну інформацію у привабливій упаковці; 20:35 Дитячий контент від російських каналів — токсичний, це «розпаковки»; 22:00 В одному з епізодів у нас з'являється киця Мія з протезиком, дітям пояснюють, що сталося з Мією — протез стає для киці суперсилою; 22:40 Найулюбленіша казка дітей на наших презентаціях — це «Воїни-котики з острова «Паляниця»; 23:00 На Суспільному ми можемо ростити нашу аудиторію; 23:30 Книжка «Хоробрі казки» з'явиться на Франкфуртському книжковому ярмарку.…

Медіуми

1
«Багато медійників, що працюють на окупантів, не підписують матеріали своїми іменами». Гостя — Наталія Лигачова 22:03

منذ 1 year22:03

22:03

У випуску — про те, як забезпечити неминуче покарання для медійників-колаборантів після завершення війни, і як цьому допоможуть автори проєкту «Медіаколаборанти». «Детектор медіа» запустив проєкт «Медіаколаборанти», де розповідає про медійників, які за власним вибором, без примусу, стали розповсюджувати російську пропаганду на тимчасово окупованих територіях. Про мотиви, які спонукають українських медійників добровільно переходити на бік окупантів, про журналістів, які ще до широкомасштабної війни обслуговували проросійських політиків і транслювали пропагандистські наративи. А також як СБУ може використовувати у своїх провадженнях дані, які «Детектор медіа» публікуватиме у межах проєкту «Медіаколаборанти». Про це ведучі подкасту «Медіуми» Наталя Соколенко та Вадим Міський поговорили з Наталією Лигачовою , керівницею ГО «Детектор медіа» та шефредакторкою онлайн-видання «Детектор медіа». 00:03 Нам багато розповіли про медійників-колборантів представники Національної ради з питань телебачення і радіомовлення у тих областях, що пережили окупацію та чиї регіони досі в окупації; 06:10 Як працювали медіа зрадника Балицького на початку вторгнення; 07:20 Ще до початку великої війни була помітна схильність деяких медійників до Росії і їхній перехід на бік окупантів можна було передбачити ще тоді; 10:35 Історія Макса Назарова дуже дивна для нас, його канал абсолютно прорашистський; 11:00 Так само, як антикорупціонери тиснуть на правоохоронців, громадянському суспільству треба тиснути на відповідні органи, щоб вони припиняли ворожу інформаційну діяльність; 13:40 Наші читачі допомагають нам зібрати інформацію про те, як працюють медіа на окупованих територіях; 14:20 В Херсоні не було загрози вмерти з голоду під час окупації, тож на співпрацю з ворогом медійники йшли добровільно, не через непереборні обставини; 19:00 Треба стежити за тим, куди тікатимуть медіаколаборанти: якщо до Європи, то шукати і вимагати покарання; 20:20 Багато з медійників, які працюють на окупантів, не титрують свої сюжети, не пишуть свої імена в журналістських матеріалах, але впізнати їх можна.…

Медіуми

1
Російські пропагандисти говорять про Україну, як нацисти про «остаточне вирішення єврейського питання». Гостя — Анастасія Герасимчук 23:12

منذ 1 year23:12

23:12

У випуску — про базу російських пропагандистів «Kremlin’s Voice». Як команда «Інтерньюз-Україна» збирає в одній базі висловлювання найодіозніших російських медійних осіб, що пропагують війну проти України, зокрема, і колишніх українських медійників, що нині закликають бомбити свою Батьківщину. А також про перспективи притягнення пропагандистів до відповідальності, звʼязок риторики прокремлівських росіян і німецьких нацистів та збіги у пропаганді війни та геноциду. Про це ведучі подкасту «Медіуми» Наталя Соколенко та Вадим Міський поговорили з Анастасією Герасимчук , аналітикинею ГО «Інтерньюз-Україна». 04:30 У кожному нашому профайлі містяться ключові приклади висловлювань пропагандистів; 05:30 Наша авдиторія може проголосувати за найгіршого пропагандиста, ми створюємо народний антирейтинг пропагандистів; 07:20 Ми своєю базою даємо доказовий матеріал для майбутніх судів; 06:15 Колишній український медійник пише: «Бомбите Киев, бомбите Харьков, не жалейте боеприпасов!» 08:15 Ми проводимо паралелі між злочинами на фронті і словами пропагандистів; 17:20 Риторика російських пропагандистів про Україну нагадує «остаточне вирішення єврейського питання»; 18:00 Складається враження, що російські пропагандисти користуються старою німецькою методичкою; 18:40 Пропагандист вводить такі поняття як «денацифируемая страна» і «денацифицирующее государство»; 21:20 Ольга Скабєєва дуже переживала під час одного зі своїх ефірів, що їм, всім пропагандистам, прийде кінець.…

Медіуми

1
«Ми відкрили 5 нових медіа під час широкомасштабної війни». Гостя — Гаяне Авакян 30:34

منذ 1 year30:34

30:34

У випуску — про те, за які гроші зараз живуть локальні медіа. Як під час війни команда Агенції розвитку локальних медіа «Або» запустила ще 5 нових медіа, чи популярні розважальні жанри. Хто читає сайти мережі в окупації, що цікавить читачів на Заході України, а що шукають на сайтах «Свої.City» люди з Донбасу. Про це ведучі подкасту «Медіуми» Наталя Соколенко та Вадим Міський поговорили з Гаяне Авакян , редакторка мережі локальних медіа «Свої.City», заснованих Агенцією розвитку локальних медіа «Або». 03:00 В нашій мережі міських сайтів загалом 60 медіа, зокрема, у прифронтових і навіть в окупованих містах; 04:30 Ми їздимо на Схід записувати історії людей, бо працювати з темою війни потрібно там, а не сидячи в офісі в Києві; 05:20 Якщо говорити про деокупацію українських міст, ми хочемо, щоб разом з ЗСУ, туди повертався український інформаційний порядок денний разом з нами; 06:00 Ми стежимо за тим, що публікують окупаційні медіа і спростовуємо їхню дезінформацію; 06:20 Для нас важливо допомагати людям вибиратися з окупації; 06:40 Всі наші сайти публікують матеріали тільки українською мовою; 09:00 За що живуть медіа мережі «Свої.City»? 11:00 Ми заохочуємо наші медіа контактувати з місцевим бізнесом; 11:25 Які історії цікавлять читачів у громадах на Заході, на Донбасі? 12:10 Ми публікуємо щоденно некрологи, історії загиблих воїнів, люди в коментарях дуже підтримують родини героїв; 13:20 В Білопіллі в умовах щоденних обстрілів працює наша редакторка і розповідає всій Україні, що там робиться; 17:17 Ми дали завдання редакціям створити матеріали за допомоги штучного інтелекту — матеріали вийшли прикольні; 19:00 Наш сайт «Кавун.City» продовжував працювати в Херсоні під час окупації; 25:00 Широкомасштабна війна нас трохи уповільнила, але ми все одно запустили ще 5 нових медіа; 25:50 Ми шукаємо людей, які готові запускати локальні медіа в своєму місті разом з нами; 26:15 «Інформаційні пустелі» в регіонах; 28:30 Про досвід запуску медіа із людьми, які раніше ніколи не працювали в журналістиці.…

Медіуми

1
Погано, що медіа не перепросили перед читачами за фейкову новину про «апокаліпсис». Гість — Дмитро Раєвський 28:45

منذ 1 year28:45

28:45

У випуску — про те, як деякі загальнонаціональні українські медіа розмістили фальшивку про кінець світу із виразним російським шлейфом як справжню новину зі сфери науки. Мова про « новину » від такого собі Егона Чолакяна, який видає себе за вченого з NASA. Він нібито побачив проблеми у ядрі Землі, які можуть призвести до « апокаліпсису » , а врятувати від неминучого « кінця планети » можуть Джо Байден, Сі Цзіньпінь і… Путін. А також про проблему медіагігієни та відповідальності журналістів за помилки, які трапляються у будь-якому ЗМІ, адже вибачень за публікацію цієї проросійської фейкової історії досі немає. Про це ведуча подкасту «Медіуми» Наталя Соколенко поговорила з Дмитром Раєвським , редактором видання «Бабель». 02:20 Ця історія назбирала пів мільйона переглядів лише на одному медіа, яке зробило про це «новину»; 02:30 Чому «Бабель» написав про чергову історію зі сфери теорії змов; 03:07 Чолокян, очевидно, не той, за кого себе видає, він позиціонує себе як американський вчений; 03:40 Він побачив щось у ядрі Землі із супутника, який ще не запустили на орбіту; 04:00 Люди почали засипати листами редакційну пошту «Бабеля» з вимогою написати про загрозу «апокаліпсиса»; 04:50 «Ми поспілкувалися на цю тему зі справжніми вченими»; 05:10 Дуже дивними виглядають соціальні мережі Егона Чолакяна; 06:50 Уся ця кампанія запускалася для того, щоб запостити великий портрет Путіна; 09:30 В українських медіа небагато грошей витрачається на висвітлення подій у сфері науки; 12:00 Теми науки погано «заходять» нашій аудиторії, але якщо написати «планеті кінець» — заходять; 14:00 Погано, що нема дисклеймеру тих медіа, які розмістили цю новину. Вони мусили написати читачам: «Ми облажалися», але не зробили цього; 15:10 Кампанія насправді ширша, і вона не зараз почалася, ми відстежили зв’язок Creative Society (просуває Чолакяна і теорію про апокаліпсисів — ред. ) і АллатРа; 15:50 Вони просували тезу, що зміна клімату — це природне явище, треба продовжувати користуватися нафтою і газу; 19:40 Егон Чолакян репостить Катерину Одарченко, українську політологиню, без перекладу українською мовою; 24:35 Частина антинаукових організацій якимось чином пов'язані з Росією; 27:00 Мене порадували регіональні медіа, які відмовилися цю історію друкувати, хоча на них тиск був більший.…

Медіуми

1
«Навіть коли переможемо Росію, ми знову не переможемо російське». Гість — Ярослав Зубченко 21:56

منذ 2 years21:56

21:56

У випуску — про непокараних пропагандистів, які досі присутні в українських медіа. Як почуваються нині в українському медіапросторі майже всі медійники, які роками працювали на Москву та поширювали російську пропаганду на українських телеканалах. Де вони зараз працюють, звідки йде фінансування та яку загрозу створює їхня теперішня присутність в українському медіаполі для майбутнього України. Про це ведучі подкасту «Медіуми» Наталя Соколенко та Вадим Міський поговорили з Ярославом Зубченком , заступником шефредакторки «Детектора медіа». 03:00 Коли вже трапилася повномасштабна війна, а в нас працюють проросійські спікери, я думаю, що це абсурд; 04:00 Нас відділяє від зникнення (роспропагандистів з українського медіаполя — ред. ) політичне рішення — рішення СБУ та людей, які впливають на СБУ; 04:26 Вони розповідають, що знищення Каховської ГЕС Росія «погодила» з Америкою та Європою; 05:30 Усі телеведучі й продюсери телеканалу Євгена Мураєва «Наш», крім Діани Панченко, не покарані; ведучі й продюсери каналів Медведчука також не покарані; 09:53 Про YouTube-канал Макса Назарова: неясно звідки гроші, хто формує редакційну політику; 11:00 Всю нашу незалежність президенти Порошенко, Янукович, Ющенко, Кучма знаходили можливість приймати в Україні проросійські медіа; 12:15 На каналі «Рада» досі залишаються в ефірі ведучі каналів Медведчука; 14:30 Дискусія триває: чи можуть українські медійники, які творили російську пропаганду, повернутися в професію після вибачення за те, що вони працювали на російську пропаганду; 16:50 Макс Назаров висміював гасло «Слава Україні!» в ефірі українського телеканалу, який мовив на частоті, орендованій в української держави; 17:30 Замість того, щоб зробити спільну заяву: «Це все русня, не слухайте русню, русня має бути покарана», — українська держава в широкому сенсі каже: «Ок, ми будемо їх (проросійських медійників) використовувати»; 17:50 Це створює загрозу того, що навіть коли ми переможемо Росію, ми знову не переможемо російське; 19.00 Вони підливають масла в головні наративи Росії: «не все однозначно», «правда посередині», «нікому не вірте», «нічого неясно».…

Медіуми

1
«У нас копалин більше, ніж показують на картах». Гість — Володимир Бойко 36:21

منذ 2 years36:21

36:21

У випуску — про великі багатства, які приховує не тільки українська земля, а й українська влада, та журналістику, яка береться розповісти про них. Як важко дістати інформацію про тих, хто видобуває корисні копалини в Україні, на яких умовах, скільки відраховується у формі ренти, як і кому держава видає спецдозволи на видобуток під час широкомасштабного вторгнення Росії в Україну. І що там із реалізацією ідеї Володимира Зеленського про «економічний паспорт українця», на якому б мали накопичуватися гроші від надрокористувачів. А ще про зусилля зацікавити кожного українця тим, що надра якраз належать їм, а значить, слід кожному навчитися контролювати ліцензування, видобуток і розподіл прибутків на всю громаду, як це робиться в багатьох країнах із багатими надрами. Про це ведучі подкасту «Медіуми» Наталя Соколенко та Вадим Міський поговорили з Володимиром Бойком — журналістом, телеведучим, який одного для звільнився з роботи з гарантованою зарплатнею та пішов, як він каже, «у ніщо» — писати про надра України на власноруч заснованому медіа «Nadra.info». 00:00 Мені крутили біля скроні: куди ти йдеш, які надра, кому це цікаво? 06:30 Ми як суспільство не усвідомлюємо всієї глибини наших надр; 11:00 Ідея президента Зеленського про «економічний паспорт українця» для депутатів зі «Слуги Народу» нині «не на часі»; 16:30 Держава закрила всі ключові реєстри даних, навіть про поклади та видобуток піску й вапняку; 24:50 Є компанії, які мають великі борги зі сплати ренти, які не платять за користування надрами. Мені відмовили в наданні даних про боржників, бо «в нас війна»; 28:00 Видобуток корисних копалин — це складний бізнес, який вимагає правдивого діалогу між бізнесом і громадою; 29:15 У Київській області є велике родовище титанових руд, знали?…

Медіуми

1
В день путчу ГКЧП українці опинилися в інформаційному вакуумі. Гість — Олександр Зінченко 35:09

منذ 2 years35:09

35:09

У випуску — про вихід України з СРСР та роль українців у розпаді Радянського Союзу. 19 серпня 1991 р. в Москві розпочався заколот — група партійних й урядових функціонерів спробували перехопити владу у тодішнього очільника СРСР Михайла Горбачова. Серед заколотників був голова радянської спецслужби КДБ Крюков, міністр внутрішніх справ Пуго, міністр оборони Язов та інші. Заколотники взяли під контроль центральне телебачення. Останкіно передавало балет «Лебедине озеро». А що відбувалося в Києві? Як працювали журналісти? Де українці отримували інформацію про історичні події? Про це ведучі подкасту «Медіуми» Наталя Соколенко та Вадим Міський поговорили з Олександром Зінченком — сценаристом документального серіалу Суспільного «Колапс. Як українці зруйнували імперію зла». 00:00 Як зреагували медіа в СРСР на серпневий путч 1991 року? 03:22 Українці опинилися в інформаційній блокаді: українське телебачення 19 серпня 1991 р. не було в ефірі до 16 години, друк газет припинили; 06:16 По «Маяку» грало «Лебедине озеро»; 08:17 «Я слухав «ворожі голоси» — BBC і «Голос Америки», обмотав квартиру дротами і стало щось чути»; 09:30 Як це не смішно звучить, найбільшим проривом стала програма «Время» — вони показали, як в Москві люди будують барикади; 12:30 Прем’єр-міністр Радянського Союзу Валентин Павлов разом з Геннадієм Янаєвим (віцепрезидент СРСР, голова ГКЧП) напились; 17:00 Як медіа виявилися більш оперативними, ніж західні спецслужби; 24:30 Його просили вимкнути камеру, а він не вимикав, завдяки тій камері Кендзьора ми бачимо, хто у Києві висунув ідею проголошення Незалежності України; 30:40 Незалежність комусь впала на голову, а хтось за неї довго боровся.…

Медіуми

1
Газети окупантів на Херсонщині припинять своє існування після «виборів». Гість — Олег Батурін 32:09

منذ 2 years32:09

32:09

У випуску — про медіа, які переїхали з лівобережжя Херсонщини, і ті ЗМІ, які тепер працюють на нових російських господарів, створені колаборантами й окупантами. У яких медіа читати про Херсонщину, зокрема, й про окуповану лівобережну частину, які маркери співпраці видання з окупантами? Як в окупованому Херсоні навчали молодих журналістів, що тепер зі студентами та викладачами окупаційної медіашколи? Про це ведучі подкасту «Медіуми» Наталя Соколенко та Вадим Міський поговорили з Олегом Батуріним — журналістом з тимчасово окупованої Нової Каховки. 00:00 Анонс і знайомство з гостем; 03:00 Як багато медіа були змушені припинити свою діяльність? 04:40 Які медіа Херсонщини працюють сьогодні? 06:10 Зараз про рекламний ринок для херсонських медіа говорити не доводиться; 08:40 На якому сайті можна прочитати багато про те, що відбувається в окупованій Новій Каховку? 09:30 Окупанти досить охоче розповсюджують інформацію про себе і це задокументовані факти злочинів; 11:20 Люди в окупації допомагають перевіряти чи уточнювати інформацію; 12:58 На телеканалі «Таврія» окупанти зробили прибиральницю директоркою; 14:00 Увесь медіапростір на окупованій Херсонщині віддали відомому російському пропагандисту Олександру Малькевичу; 14:50 Про медіашколу окупантів у Херсоні: там є люди завезені з Росії і набрані з місцевих; 15:20 Окупанти привласнили медіабренди, наприклад, «Наддніпрянську правду»; 17:00 Ці газети виконують суто пропагандистську мету. Після фейкових «виборів», які окупанти запланували на вересень, вони припинять своє існування; 18:30 Ті журналісти, які «колаборнулися» під час окупації, перебувають у Херсоні. Щось не схоже що вони покарані; 21:30 Підокупаційні медіа на Херсонщині продовжують поширювати російські наративи, наприклад, що українці — недонація; 22:50 6 червня окупаційні медіа не були готові до висвітлення подій на Каховській ГЕС; 24:14 Моїх колег окупанти конкретно схиляли до співпраці; 26:00 Мені боляче писати не лише про рідну Каховку, яка окупована зараз, а й про всю окуповану Херсонщину; 27:20 Що читати про Херсонщину? Усі перевірені джерела інформації українськомовні, всі колеги здебільшого перейшли на українську.…

Медіуми

1
Як ідею поховати український дубляж розкрутили у медіа. Гостя — Вікторія Польченко 31:11

منذ 2 years31:11

31:11

У випуску — про те, як журналісти оцінили ідею народних депутатів прибрати український дубляж із кінотеатрів. Від «Ура, нарешті поховаємо цей український дубляж» до питання: «А хто в маленькому містечку прийде на повністю англомовний фільм?» А також про те, хто насправді платить за дубляж іноземних фільмів українською і чому правовласники англомовних стрічок у захваті від українського «ЙОЙ»! Про це ведучі подкасту «Медіуми» Наталя Соколенко та Вадим Міський поговорили з Вікторією Польченко — креативною продюсеркою Радіо «Промінь», членкинею Київської творчої спілки акторів-дикторів. 02:15 «Ура, нарешті настав час поховати цей український дубляж!» — короткий зміст законопроєкту, який стосується дубляжу фільмів у кінотеатрах; 04:20 Моя дитина, яка народилася 2008 року не розмовляє російською, моя дитина зростала на гарних зразках українського перекладу, вона навчилася вигукувати не англійською «WOW», а українською «ЙОЙ»! 07:00 Людина переклала 200 фільмів; іноді актори не знають тих слів, які пропонують перекладачі; 09:30 «Вам це смішно?» — що думають і скільки платять за українські переклади правовласники кінострічок? 19:50 Візьмімо маленьке містечко, де є один кінотеатр, скільки людей прийде на повністю англомовний фільм? 24:15 Журналісти притисли на гальма законопроєкт про дубляж. 28:30 Український дубляж мейджори визнали одним із найкращих у світі.…

Медіуми

1
Медіадиктатура Віктора Орбана: як прем’єр-міністр Угорщини підпорядкував собі державні ЗМІ, приватні медіа та соцмережі. Гість — Дмитро Тужанський 40:37

منذ 2 years40:37

40:37

У випуску — про те, як прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан встановив владу над медіапростором у своїй країні. Чому Віктор Орбан вирішив підкорити журналістів традиційних медіа і блогерів із соцмереж, як йому це вдалося та хто чинить спротив його медіадиктатурі. Про це ведучі подкасту «Медіуми» Наталя Соколенко та Вадим Міський поговорили із Дмитром Тужанським — директором Інституту центральноєвропейської стратегії, найбільш обізнаним українським експертом у внутрішній і зовнішній політиці Угорщини. 03:30 Угорці насправді проукраїнські. І це дисонує з риторикою Віктора Орбана; 07:00 Угорське суспільство переконали, що існує якийсь «таємний план Сороса»; 17:00 Є три рівні медіа. Це все скуплено, об'єднано; 27:30 Угорщина є прикладом того, як хакнули демократію; 32:20 Уявити, щоб якесь угорське медіа працювало з міжнародними фондами cкладно, бо це кліше: ти — «долар-медіа», ти — продався Соросу, ти — ворог нації!…

Медіуми

1
Що читає курець? Роль медіа у залученні нових курців і пропаганді відмови від куріння. Гість — Дмитро Купира 32:52

منذ 2 years32:52

32:52

У випуску — про нові норми тютюнового законодавства, еволюцію взаємин медіа та медіаперсон із тютюновиками. 11 липня Україна завдає удару тютюновій індустрії — з цього дня забороняються імпорт, виробництво і продаж сигарет, тютюну для самокруток зі смако-ароматичними добавками, ароматизованих рідин для електронних сигарет, що мають характерний запах або смак та сигарет зі зміненими смаками. Порушення вимог Закону передбачає штраф розміром 20 000 грн, повторне порушення протягом року — 50 000 грн. Також забороняється реклама, стимулювання продажу та спонсорство тютюнових виробів, пристроїв для нагрівання тютюну, електронних сигарет, зокрема, і реклама в інтернеті. А також про Джеймса Бонда, який тепер не курить, хоча раніше курив, як Пентагон переписує кіносценарії, щоб актори-виконавці ролі американських військових не курили, як продаються тютюновикам українські медіаперсони, і за скільки років пересічний курець в Україні «прокурює» вартість цілої квартири. Про це ведучі подкасту «Медіуми» Наталя Соколенко та Вадим Міський поговорили з Дмитром Купирою — одним із співавторів цих обмежувальних заходів, керівником ГО «Центр громадянського представництва «Життя». 00:00 Знайомство з гостем — Дмитром Купирою; 02:50 Для тютюнової індустрії була вигідна Друга світова війна; 03:50 Як тютюнова індустрія використовувала образ лікаря для реклами сигарет: «це не просто сигарета — це сигарета з фільтром»! 05:40 У якийсь момент ми відчули, що курити не модно; 06:30 З 11 липня в Україні повністю заборонено рекламу електронних сигарет і пристроїв для нагрівання, зокрема, в інтернеті; 08:20 Які українські зірки рекламують тютюнові вироби; 09:30 Тютюновики таргетують жінок і дітей; 10:50 Для тютюнової індустрії важливо проводити нормалізацію куріння; 13:30 Чому Джеймс Бонд у виконанні Денієла Крейґа більше не курить; 17:15 50% курців помруть передчасно від хвороб, викликаних курінням; 17:30 Якщо почала курити у 18 років, до 50 років вона «прокурює» квартиру; 20:29 Міністерство оборони США регулярно співпрацює з Голівудом і замовляє виробництво кінофільмів, але в них обовʼязкова умова — військовослужбовці США не повинні курити в кадрі; 22:10 В Литві антитютюнові заходи внесли до стратегії національної безпеки; 24:00 20% дітей у віці 12-15 років курять електронні сигарети; 28:00 Маніпуляції тютюнової індустрії під час пандемії COVID-19: фальсифіковані дослідження і фейкові новини про розробку ліків від коронавірусу на основі тютюну; 29:00 А що читає курець? 31:00 Як у власних внутрішніх документах тютюновики заявляли: «Ми не куримо це лайно, ми його продаємо. А право курити залишаємо для молодих, темношкірих, бідних і тупих».…

Медіуми

1
Ілюзія ефективності. Як і чому ми дозволяємо пошивати себе у дурні? Гостя — Віра Валлє 30:33

منذ 2 years30:33

30:33

У випуску — про утилітарне значення свободи: як бажання бути вільною людиною робить нас ефективними, а небажання — перетворює на дурнів. Як ми стаємо жертвами фейків та шахрайства, три виміри пошиття нас у дурні, якою є роль і відповідальність медіа у цьому процесі. А також про категорії неефективних людей, чим відрізняються «жлоби» від «мудаків» та чи можна самому собі поставити діагноз «жлоб» і вилікуватися від «жлобізму». Про це ведучі подкасту «Медіуми» Наталя Соколенко та Вадим Міський поговорили з Вірою Валлє — авторою книги «Ілюзія ефективності. Як і чому нас пошивають у дурні». 00:00 Анонс; 01:30 Знайомство із Вірою Валлє — авторкою книги «Ілюзія ефективності. Як і чому нас пошивають у дурні»; 02:25 Книга про дурниці та ілюзію ефективності у трьох вимірах: політичному, комерційному і в особистісному; 04:30 Як багато медіа втягнуті у те, щоб пошивати нас у дурні? 06:40 Соціальні медіа — це дуже небезпечний канал; 10:00 Коучі, які навчають як бути успішним, нічого не робити, лежати, плювати в стелю і будеш щасливим — улюблена тема; 10:55 Людям подобається, коли їх пошивають у дурні, люди шукають прості рішення у відповідь на складні проблеми; 12:30 Де роль медіа в пошиванні у дурні була вирішальною? Яскраві приклади — президентські вибори у США та Україні; 13:30 Школа «Гітлера і Геббельса» зараз процвітає на прикладі Путіна, страх і агресія обʼєднують людей; 15:30 Типи неефективних людей; 16:30 Феномен жлобізму в Україні недостатньо вивчений, «мудак західний» — це трошки інший тип, ніж «український жлоб»; 18:30 Чи може бути самодіагностика та самолікування від «жлобізму»? 20:00 Людина, яка цінує свободу, вільна — може вилікуватися; 22:00 Немає сенсу в діяльності людини, якщо немає свободи; 23:30 Що думають вʼязні про свободу, чому не хочуть повертатися на волю? 24:00 Якщо сидиш у вʼязниці, тобі не треба платити за комуналку; 25:00 Це набагато простіше — не мати свободи; 28:22 Спосіб критичного мислення треба плекати з дитинства.…

Медіуми

1
Розсварити українців, литовців і поляків: як агітпроп сіє розбрат у Люблінському трикутнику. Гостя — Галина Петренко 28:51

منذ 2 years28:51

28:51

У випуску — про авторитет громадських організацій, російську брехню і сильну відповідь, яку треба поставити на дорозі пропагандистам. «Склала один із найвідповідальніших іспитів із public speaking у своєму житті: виступила в ООН поруч з маестро Сергієм Кислицею», — написала у своєму фейсбуці директорка ГО «Детектор медіа» Галина Петренко після презентації дослідження «Стійкість проти дезінформації: перспектива Люблінського трикутника». Це робота громадських організацій «Детектор медіа» (Україна), Kosciuszko Institute (Польща) та Civic Resilience Initiative (Литва) про те, як Росія використовує медіа, щоб розсварити українців, поляків і литовців. Окрім аналітики наративів і способів поширення російських «казок», громадські організації розробили способи протидії російській дезінформації. Цими інструментами зацікавилися фахівці навіть з дуже далеких країв. Про це ведучі подкасту «Медіуми» Наталя Соколенко та Вадим Міський поговорили з Галиною Петренко — директоркою ГО «Детектор медіа». 00:00 Анонс і знайомство з Галиною Петренко; 03:00 Про що звіт і що таке Люблінський трикутник; 03:40 Навіть представники Пакистану зацікавилися цією заразою; 05:00 Пакистан зараз потерпає від дезінформації; 06:20 До нас на презентацію прийшла Угорщина, ми страшенно були раді її бачити, для них ми «зашили» спеціальний меседж; 07:20 Росія звинувачує наші три країни, що ми русофоби і нацисти; 09:49 Не треба боятися блокувати російські канали — це не має нічого спільного зі свободою слова; 10:30 Литовськомовні лідери думок скоординовано розповсюджують російську дезінформацію; 11:50 Навіть в Україні наратив про нацизм і бандерівців знаходить своїх споживачів; 13:30 У 10% українців зберігається російський ресентимент; 14:50 Пропагандисти використовують складні сторінки нашої історії; 17:00 Історичні наративи — це те що ми не зможемо подолати? 21:29 Я памʼятаю, ту сміливу людину, яка сказала: «А давайте візьмемо історичні наративи, хоча б між собою про це поговоримо?» 21:00 Таємна презентація звіту про протидію російській дезінформації Люблінського трикутника для передових країн OECD; 23:45 Стратегія проти дезінформації — що діє найкраще? 24:25 Ми були авторами звіту про дезінформацію як про порушення прав людини — це підхід ООН, дезінформація — це не про щось із сфери медіа, а це про щось із порушення прав людини; 25:00 А далі ми повинні розробити рекомендації для Росії. Навіщо?…

Медіуми

1
Як медіа повелися на вигадану посаду Олександра Вілкула. Гість — Олег Сампір 30:14

منذ 2 years30:14

30:14

У випуску — про казкові посади та реальні справи Олександра Вілкула під час великої війни. На початку широкомасштабного вторгнення в заголовках українських медіа засвітився дещо призабутий політик, ексрегіонал, очільник Дніпропетровської облдержадміністрації часів президента Януковича, прихильник «русского міра» Олександр Вілкул. З’явився він у ЗМІ в новому образі — «патріота-бандерівця» і «голови військової адміністрації Кривого Рогу». Але зачарувалися новим образом Вілкула винятково за межами міста. У Кривому Розі досить швидко зрозуміли, що історія із призначенням — казка для легковірних. У цю когорту потрапила велика кількість професійних журналістів із видань-важковаговиків. Про це ведучі подкасту «Медіуми» Наталя Соколенко та Вадим Міський поговорили з Олегом Сампіром — громадським активістом із Кривого Рогу. 4 : 25 Це ж тільки у президентському місті може бути, що захисник «русского міра» може керувати громадою під час війни з Росією; 5 : 19 Побачили це розпорядження (про призначення Олександра Вілкула головою військової адміністрації) без дати, тільки якийсь підпис; 5 : 45 Вами зацікавиться СБУ, бо ви щось таємне шукаєте! 6 : 26 Кривий Ріг — таємне місто, бермудський трикутник, його ніде нема; 8 : 15 Немає ані військової, ані цивільної адміністрації Кривого Рогу; 9 : 41 Ще якісь блогери взяли трішечки грошей і почали про нього розповідати, який Вілкул гарний; 10 : 09 Коли Каховську дамбу підірвали, Вілкула вже як мера почали титрувати; 11 : 50 Ми в Офіс Президента написали; 12 : 10 Історію з «офіційною посадою» Вілкула підхопили ще й міжнародні ЗМІ; 13 : 40 Що це за Рада оборони Кривого Рогу? 17 : 00 Який практичний зиск? Навіщо ця казка Вілкулу? 22 : 00 Вілкул-старший: «Я хвора людина»; 23 : 54 Волонтерам на завалах будинку, зруйнованого російською ракетою 13 червня, рукавички не надали, автомобілів теж, привезти будівельників також не знайшли чим; 24 : 33 І тут ми звертаємося в НАБУ; 28 : 40 Вілкул обіцяв пустити воду в тимчасово окупований Крим; 34 : 26 Громадські активісти Кривого Рогу дуже просять ЗМІ перевіряти інформацію про людей, які несли в місто «русскій мір».…

Медіуми

1
«Не читайте лікарів!» Гостя випуску — Оксана Скиталінська 53:17

منذ 2 years53:17

53:17

У випуску — про історії на тему здорового харчування, в які нас втягують медіа. В яких медіа читати матеріали про здорове харчування, як правильно аналізувати дослідження про вплив на здоров’я дієт, харчових добавок, продуктів та вітамінів? А також про: російського вченого-садиста, який породив хибну теорію про шкоду холестерину; звідки беруться фейки про обов’язковість сніданку; чому так багато в медіа пишуть про шлаки та чому не можна читати газети під час обіду. Про це ведучі подкасту «Медіуми» Наталя Соколенко та Вадим Міський поговорили з Оксаною Скиталінською — лікаркою-дієтологинею, засновницею Академії Довголіття Dr.Skytalinska, віце-президенткою Асоціації дієтологів України, волонтеркою, засновницею фонду “Бойові бджоли”. 00 : 00 Анонс 02 : 00 Обов’язковий сніданок — це медійно-рекламний фейк 09 : 27 Чому не слід читати ґаджети, газети і слухати радіо, коли жуємо 17 : 00 Не читайте лікарів! Як перевіряти публікації про результати медичних досліджень 18 : 00 Про засудження і реабілітацію курячих яєць 20 : 30 Про російського вченого-садиста, який знущався над кроликами і на основі цих знущань вивів хибну теорію про холестерин 24 : 50 Фактчекінг шлаків і детоксу 32 : 30 Що робити із недосипом через тривоги й обстріли вночі 35 : 35 Про біохакінг і дієти для повернення молодості чи навіть юності 43 : 40 Фільтруйте тему суперфудів! 46 : 00 Як ферментовані продукти допомагають протидіяти раку 48 : 10 Чому середземноморська дієта для українців не дуже підходить 50 : 00 Пальмова олія не шкідлива?…

Медіуми

1
Навіщо медіа втягують нас в історії про корупцію? Гість — Юрій Ніколов 39:53

منذ 2 years39:53

39:53

Юрій Ніколов на 11-му місяці великої війни опублікував розслідування про масштабну корупцію у Міністерстві оборони України. Як йшлося в розслідуванні , тамтешні посадовці купували харчі для війська за цінами у два-три рази вищими за ринкові. Розслідування кинуло тінь на міністра оборони Олексія Резнікова, який якраз мав презентувати нашу країну на засіданні Контактної групи з питань оборони України у форматі «Рамштайн», його задачею було переконати партнерів нарешті дати танки та іншу зброю Україні. Тож яка необхідність була в Юрія Ніколова публікувати це розслідування у настільки драматичний для країни час і які наслідки скандалу, спричиненого оприлюдненням у медіа історії про корупцію у Міноборони? Про це ведучі подкасту «Медіуми» Наталя Соколенко та Вадим Міський поговорили із автором резонансного розслідування, редактором видання «Наші гроші» та дописувачем «Дзеркала тижня» Юрієм Ніколовим. 00 : 00 «У людей виникає фрустрація від великої кількості антикорупційних розслідувань у медіа» — так думають про журналістські розслідування науковці. Чи такого ефекту хотів досягти журналіст-розслідувач? 04 : 45 Щось принципово змінилося після скандалу навколо закупівель Міноборони? Почому закуповують яйця в МО? Перша стаття Юрія Ніколова про корупцію вийшла у 2012 році. 13 : 00 Про реакцію на розслідування від Міноборони: «Таке враження, що я миттєво опинився в Росії, де саджають не корупціонера, а того, хто пише про корупцію». 14 : 20 Про реакцію Джо Байдена на «яєчний» скандал: «Через дві години Байден каже: ось вам танки Abrams! А Шольц: ось вам танки Leopard»! 18 : 30 Про те, як десятиріччями з усіх олігархічних телеканалів переконували, що українці «генетично корумповані». 29 : 30 «У нас на озброєння йшло в 10 разів менше, ніж на «велике асфальтування». 31 : 40 Like, share, comment – ти можеш це зробити, і президент побачить твою реакцію. 36 : 55 Як читати і як перетравлювати антикорупційні розслідування? Поради Юрія Ніколова.…

Медіуми

1
В які історії нас втягують російські медіа, що працюють з-поза меж Росії? Гостя – Олена Гусейнова 41:31

منذ 2 years41:31

41:31

В які історії нас втягують російські медіа, що працюють за кордонами росії. Українська поетка і письменниця Олена Гусейнова спершу прийняла запрошення на літературний фестиваль Prima vista в естонському місті Тарту, але відмовилася, коли побачила серед запрошених поетку і редактору російського журналу ROAR Лінор Горалік. Організатори своєю чергою після відмови Олени Гусейнової, скасували запрошення і для Лінор Горалік. Лінор вчинила скандал. Але з чим вона їхала на літературний фестиваль? Що хотіла донести до публіки? Збиралася засудити воєнні злочини росіян у Бучі чи російські ракетні обстріли дитячого майданчика в центрі столиці України? Чи поговорити про модні тренди в одязі російських протестувальників? Куди посилати (ок, спрямовувати) російських медійників, що позиціонують себе як опозиціонерів? Досвід яких медіа буде для них справді корисним і потрібним для руху вперед, а не подальшого занурення в імперську пітьму? Про це ведучі подкасту “Медіуми” Вадим Міський і Наталя Соколенко поговорили із поеткою, письменницею, літературознавицею, ведучою Українського радіо і Радіо “Культура”, авторкою подкасту “Книгосховище” Оленою Гусейновою. 00:00 Скандал на літературному фестивалі в естонському місті Тарту: що сталося (“что случілось”)? 05 : 30 Що може і чого не може зробити російська культура? 08 : 00 Де і коли українська культура обіграла російську? 10 : 00 Про що мала бути лекція Лінор Горалік на літературному фестивалі? 15 : 15 Про що пишуть у журналі ROAR, який редагує Лінор Горалік? 21 : 30 Про катастрофу російської культури 28 : 00 Український слід в естонському місті Тарту: що там робили засновник Асканії-Нови барон фон Фальц-Фейн, Леся Українка, діячі Української Народної Республіки? 38 : 00 чому російським медійникам треба негайно перечитати журнал польської еміграції “Культура” і зрозуміти велич редактора “Культури” Єжі Ґедройця?…

Медіуми

1
Побєдобєсіє: історія хвороби. Гість — воєнний історик Василь Павлов 45:52

منذ 2 years45:52

45:52

У випуску говоримо з воєнним істориком Василем Павловим про те, як спершу в Радянському Союзі, а потім і в Російській Федерації творили фейковову історію Другої Світової Війни, і яку історію замість "побєдобєсія" має створити Україна. 02:56 Декілька років у Радянському Союзі відзначалося два дні перемоги — над Німеччиною і над Японією. 06:49 Як трансформувався образ Другої світової та перемоги у радянських медіа, літетаруті, кінематографі. 11:04 Як в путінській Росії свято перемоги перетворюється на «побєдобєсіє». «Бессмертный полк» як нова «традиція»: звідки він узявся? 18:20 Кого Путін формує наративом про «Бессмертный полк»? 19:30 Дії російської армії під Бахмутом — калька дій радянської армії під Ржевом. 22:05 Імідж «ряднських визволителів» — як закривали очі на два мільйони згвалтованих німкень та інші звірства росіян часів Другої світової. 29:03 За версією Путіна, Росія перемогла би Гітлера «і без України»: чи так це? Також про український слід у Мангеттенському проекті, як українці допомогали США і Великобританії воюзвати з нацизмом. 35:14 Подивитися на історію Другої світової «українськими очима». Досвід яких країн може бути для нас корисним? 43:13 Зараз ми фактично завершуємо Другу світову війну.…

Медіуми

1
Як Трамп завдяки медіа став “своїм” для американців. Гостя випуску — Вероніка Вельч. 30:30

منذ 2 years30:30

30:30

У першому випуску подкасту — історія Дональда Трампа, який завдяки іміджу в медіа став “своїм” для американців, що принесло йому посаду президента країни, і до, і після якої він все ще залишається найпопулярнішою людиною в Google Trends. Гостя випуску — фахівчиня з міжнародних комунікацій, адвокаційна директорка Ridley Walsh (США) Вероніка Вельч. 00:00 Як не особливо талановитий бізнесмен зумів проникнути в усі американські медіа? Що про це думає автор бестселлера "Ніколи не їжте наодинці" Кейт Ферацці та гостя випуску. 08:40 Чи є можливість для звичайного американця не бачити і не чути Трампа? 10:25 Як йому вдається зараз влізати у медіа по всьому світу і в США? Чи раптом це не "джинса"? 15:22 Чи намагається хтось обернути проти Трампа його тотальну присутність в медіа? 16:10 Про можливу заміну Трампу, що підростає на FoxNews 18:04 Висновки для споживачів медіа із історії з Трампом, коли не політик, людина без особливих талантів за допомоги медіа стає суперзіркою, а потім і президентом? 23:50 Як реагує американське суспільство на історію з порнозіркою. 28:23 Порада комунікаційниці для вас, якщо ви публічна людина і відправляєте комусь нюдси.…

Медіуми

1
Медіуми: промо 0:21

منذ 2 years0:21

0:21

В очікуванні нового подкасту Детектора медіа

مرحبًا بك في مشغل أف ام!

يقوم برنامج مشغل أف أم بمسح الويب للحصول على بودكاست عالية الجودة لتستمتع بها الآن. إنه أفضل تطبيق بودكاست ويعمل على أجهزة اندرويد والأيفون والويب. قم بالتسجيل لمزامنة الاشتراكات عبر الأجهزة.

الاستماع إلى +500 موضوع

مشابه لـМедіуми

Apple Watch Series 10 [GPS 46mm case] Smartwatch with Jet Black Aluminium Case with Black Sport Band - M/L. Fitness Tracker, ECG App, Always-On Retina Display, Water Resistant

Apple AirPods Pro 2 Wireless Earbuds, Active Noise Cancellation, Hearing Aid Feature, Bluetooth Headphones, Transparency, Personalized Spatial Audio, High-Fidelity Sound, H2 Chip, USB-C Charging

TERRO T300B Liquid Ant Killer, 12 Bait Stations

المدونة الصوتية تستحق الاستماع

Медіуми « » Журналістика і ШІ: як використовувати і маркувати, чи замінить машина людину, які ризики несуть технології? — Аліна Елєвтєрова

Журналістика і ШІ: як використовувати і маркувати, чи замінить машина людину, які ризики несуть технології? — Аліна Елєвтєрова

المدونة الصوتية تستحق الاستماع

مرحبًا بك في مشغل أف ام!

everydrop by Whirlpool Ice and Water Refrigerator Filter 1, EDR1RXD1, Single-Pack , Purple

Bounty Quick Size Paper Towels, White, 8 Family Rolls = 20 Regular Rolls (Packaging May Vary)

Mini Mic Pro (Newest Model), Wireless Microphone for iPhone, iPad, Android, Lavalier Microphone for Video Recording - 2 Pack iPhone Mic Crystal Clear Recording with USB-C for Podcast Microphone, ASMR

The Let Them Theory: A Life-Changing Tool That Millions of People Can't Stop Talking About

The Let Them Theory: A Life-Changing Tool That Millions of People Can't Stop Talking About

مشابه لـМедіуми

دليل مرجعي سريع

Медіуми « »
Журналістика і ШІ: як використовувати і маркувати, чи замінить машина людину, які ризики несуть технології? — Аліна Елєвтєрова